Рада національної безпеки і оборони України

Інститут утворено Указом Президента України від 16 березня 2001 року № 173 “Про Національний інститут проблем міжнародної безпеки”.

Інститут ліквідовано Указом Президента України від 2 квітня 2010 року № 471 “Про оптимізацію діяльності з розроблення наукових засад національної безпеки України”.

 

Круглий стіл “ Інформаційний суверенітет та відкритість державної влади в Україні”


26.07.2008

В роботі Круглого столу взяли участь керівники та провідні фахівці Апарату РНБОУ та НІПМБ: директор НІПМБ Олександр Власюк; заступник Секретаря РНБОУ Віктор Ткачук; головний консультант департаменту з питань інформаційної безпеки Апарату РНБОУ Володимир Маркус; радник Секретаря РНБОУ Віктор Циганов; радник Секретаря РНБОУ Лідія Смола; перший заступник директора НІПМБ Анатолій Гуцал; вчений секретар НІПМБ Любомир Токар; завідувачі відділів НІПМБ Борис Парахонський, Ігор Корнілов, Віталій Кулік; державні експерти, головні консультанти та провідні спеціалісти НІПМБ Сергій Недбаєвський, Олег Вусатюк, Галина Яворська, Оксана Скляренко, Дмитро Дубов, Наталія Гузерчук, Ольга Вергун, Євгенія Стрижеус, Тамара Ісакова, аспіранти та здобувачі НІПМБ Валентин Петров, Олександр Гребініченко, Денис Кіслов та інші.

Серед запрошених гостей-експертів учасниками Круглого столу були радник-посланник Посольства Російської Федерації в Україні Всеволод Лоскутов; перший заступник голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ігор Курус; директор департаменту формування політики та історичного аналізу Українського інституту національної пам’яті Олег Білий; директор департаменту Державного комітету телебачення і радіомовлення України Богдан Червак; заступник генерального директора Українського національного інформаційного агентства “Укрінформ” Анатолій Михайлов; професор кафедри інформаційної політики Національної академії державного управління при Президентові України (НАДУ) Георгій Почепцов; завідувач кафедри інформаційної політики НАДУ Світлана Чукут; професор Національної академії внутрішніх справ Петро Біленчук; доцент кафедри стратегії національної безпеки та оборони Національної академії оборони України Володимир Грубов; заступник завідувача кафедри фінансового факультету Національного університету Державної податкової служби України Алла Медвідь; заступник завідувача кафедри Національного університету Державної податкової служби України Федір Медвідь; ректор Житомирського державного університету ім. І. Франка Петро Саух; завідувач кафедри міжнародної інформації Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича Володимир Фісанов; доцент Міжрегіональної академії управління персоналом Рената Марутян; провідний спеціаліст секретаріату Генеральної прокуратури України Світлана Дубова, а також представники мас-медіа, державних органів, недержавних організацій тощо.

З привітальним словом до присутніх звернувся директор НІПМБ Олександр Власюк, який наголосив на тому, що Круглий стіл має на меті дискусійне обговорення тих інформаційних проблем розвитку української державності, які нещодавно, 22 березня 2008 року, були винесені на розгляд засідання Ради національної безпеки й оборони, а згодом отримали належне оформлення у відповідному Указі Президента України.

Олександр Власюк зазначив, що лише відкрита, але разом з тим суверенна політика може бути передумовою належного інформаційного забезпечення демократичного розвитку суспільства й держави. Лише така інформаційна політика може забезпечити Україні гідну й шановану позицію на світовій арені як впливовій державі. На практиці зазначені імперативи суверенності та відкритості означають, що влада у всіх своїх діях і намірах зобов'язана рахуватися із нормативною базою, яка регулює процедури інформування громадян, механізми їх залучення до формування державної політики та оцінки якості влади. Але представники мас-медіа включно із закордонними медіа мають також рахуватися із зазначеними нормами та процедурами й не сприймати свободу як вседозволеність.

Віктор Ткачук, заступник Секретаря РНБОУ, привітавши від імені РНБОУ учасників Круглого столу, підкреслив актуальність теми, винесеної на обговорення, оскільки інформаційна відкритість владних структур - одна з необхідних передумов сталого демократичного розвитку суспільства й держави. Разом з тим, заступник Секретаря РНБОУ поставив на обговорення низку дискусійних питань щодо захисту громадян від неправдивої інформації, відповідальності ЗМІ за поширення подібної інформації тощо. Окремо доповідач звернув увагу на надто скромні можливості донесення Українською державою власної позиції як до своїх громадян, так і до міжнародної аудиторії, які неадекватні завданням, покладеним на державу в умовах перехідного періоду (“Де нинішній інформаційний орган, який мав би виконувати роль газети “Правда” в демократичних умовах?”). Далі доповідач сформулював низку питань, які стосуються впливу глобалізму та розв’язання протиріч, які виникають унаслідок глобалізації України, на сферу збереження національної культури.

Анатолій Гуцал, перший заступник директора НІПМБ, продовживши обговорення теми відкритості влади, зауважив невідповідність наявних комунікативні засоби не відповідають рівню комунікативної культури, яка нині склалася в Україні. На думку доповідача, на певному етапі розвитку інформаційного суспільства в Україні відбувся збій і розпочався хаотичний рух, коли ЗМІ навчилися у традиційні контексти демократичної відкритості вкладати схеми суто “споживацького” характеру. Він також відзначив існування досі нерозв’язаної проблеми інституціоналізації державної інформаційної політики, підкресливши, що йдеться про створення державних інституцій, спроможними ефективно працювати в нових інформаційних умовах.

Ігор Курус, перший заступник голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, зупинився на деяких спірних питаннях, пов’язаних із ретрансляцією в українському інформаційному просторі іноземних телерадіоканалів. Доповідач підкреслив, зокрема, важливу роль кабельних мереж, користувачами яких нині є більше шести мільйонів українців. Національна рада, врахувавши пропозиції Громадської ради, 27 лютого 2008 року ухвалила рішення про внесення змін до Положення про порядок ліцензування кабельного мовлення та здійснення ретрансляції телерадіопрограм та передач, які спричинили жваву дискусію в суспільстві. На думку доповідача, на першому етапі слід було виконати суто тактичне завдання й дати відсіч провокаціям, з’ясувавши “хто куди біжить”, виявивши джерела деструктивних впливів тощо. Наступним завданням інформаційної політики, на думку доповідача, має бути відпрацювання роботи мас-медіа в умовах режиму надзвичайних ситуацій.

Богдан Червак, директор Департаменту Держкомітету з питань телебачення і радіомовлення України, підкреслив у своєму виступі, що “інформаційний суверенітет” – проблема не скільки держави, скільки всього суспільства. Якщо такий суверенітет в наш час часто безкарно порушується, то це пов’язане, на думку доповідача, з такою рисою українського суспільства як “інформаційний пацифізм” (“безоборонність й відсутність самоповаги”).

Федір Медвідь, заступник завідувача кафедри Національного університету Державної податкової служби України, акцентував у своєму виступі на цілісності національної культури та національних інтересів. Серед слабких сторін державної інформаційної політики він назвав відсутність в Україні як суб’єктові міжнародної політики толерантності, що спричинює, у свою чергу, відсутність в суспільстві єдиного бачення зовнішньої та внутрішньої політики.

Віктор Циганов, радник Секретаря РНБО України, впровадив термін “інформаційна корупція”. Проаналізувавши семантику слова “суверенітет”, доповідач дійшов спірного висновку щодо некоректності постановки на даному “Круглому столі” питання про “державний інформаційний суверенітет”. За логікою доповідача, якщо інформація сама по собі не може бути “суверенною” або “несуверенною”, бо її сутністю є залежність, а “суверенітет” означає “незалежність”, то не може існувати державного суверенітету в інформаційній сфері. Він також розвинув актуальну тему обслуговування українськими ЗМІ “мікрополітики”.

Всеволод Лоскутов, радник-посланник Посольства Російської Федерації в Україні, підняв у своєму виступі тему подолання міфологем в українсько-російському просторі, зазначивши при цьому існування в цьому інформаційному просторі певної асиметрії, оскільки існує дуже мало проектів, спрямованих на популяризацію українські ЗМІ в Росії.

Світлана Чукут, завідувач кафедри інформаційної політики Національної академії державного управління при Президентові України, у своєму виступі поставила акценти на таких поняттях як “довіра” та “повага”, зазначивши, що надання органами державної влади громадянам якомога повнішої правдивої інформації про власну діяльність – найкраща гарантія довіри. Вона також відзначила фактичну відсутність в Україні якісних інформаційних продуктів, хоча в Україні є відповідні інформаційні ресурси.

Валентин Крисаченко, радник директора Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО України, відкриваючи роботу другої сесії, окреслив спектр питань державної інформаційної політики, пов’язаної із формуванням національної ідентичності та національної пам’яті. Доповідач звернув увагу на негативні тенденції до зростання рівня загроз національній безпеці в інформаційній сфері внаслідок зовнішніх деструктивних впливу шляхом проникнення в національний медіа-простір іноземних телерадіокомпаній, друкованих видань та Інтернет-ресурсів, які часто використовуються для трансляції тенденційних матеріалів, що містять ознаки маніпулятивних технолологій, а інколи мають відверто провокаційний характер. Доповідач підкреслив, що така ситуація фактично загрожує втратою державою інформаційного суверенітету, який він визначив, за аналогією з міжнародно-правовим визначенням суверенітету, як “юридичну якість незалежної держави, що символізує її політико-правову самостійність та виключну зверхність державної влади в межах існуючих кордонів в інформаційній сфері”.

Петро Саух, ректор Житомирського державного університету ім. Івана Франка, зазначив, що основна проблема інформаційного суверенітету України пов’язана з тим, що досі не існує чіткої стратегії внутрішньої та зовнішньої політики держави, що й породжує основні проблеми. Державних стратегій, за висловом доповідача, народ не розуміє, а оскільки не розуміє, то такі стратегії важко назвати державними.

Олексій Шевченко, радник директора НІПМБ, на продовження теми інформаційного суверенітету та збереження національної пам’яті кваліфікував усі спроби сформувати українську національну ідентичність як ідентифікацію, “відокремлення від експансійних міфів”.

Любомир Токар, вчений секретар НІПМБ, зазначив, що в процесі формування української національної ідентичності Україна стала ареною інформаційного “зіткнення і “боїв без правил” Росії та західного цивілізаційного простору, а оскільки український інформаційний простір не є достатньо потужним, то він виступає в ролі об’єкту зовнішньої інформаційної експансії.

Володимир Фісанов, завідувач кафедри міжнародної інформації Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича підкреслив важливість формування передумов для політичного консенсусу на основі “чуття єдиної європейської нації”, заявивши, що нині настав час відповідальним державникам відмовитися від “філософії п'ятої колони”, небезпечної з багатьох причин. Вихід, на думку доповідача, полягає у бажанні і спроможності суспільства, відкинувши міфи і образи минулого, раціонально інтегрувати весь досвід історичного буття України - в тому числі й “імперський” - 18-19 століть. Від ставлення суспільства до специфічного інформаційного ресурсу, розуміння ним необхідності утвердження національної ідентичності та реального інформаційного суверенітету, залежать, на думку доповідача, перспективи інтеграції до глобальної інформаційної інфраструктури.

Рената Марутян, доцент кафедри соціології Інституту соціальних наук при МАУП, підкреслила важливе значення усвідомлення вирішальної ролі інформаційного ресурсу державами, що прагнуть інтегруватися у світове інформаційне співтовариство.

Олег Білий, директор департаменту формування політики та історичного аналізу Українського інституту національної пам’яті, зазначив, що “національна пам'ять” у широкому сенсі слова дорівнює усьому корпусу етнонаціональної культури, зафіксованому у письмових пам'ятках, віруваннях й ритуалах, усних переказах й символах й що така пам'ять є відтворенням різноманітних форм соціальної комунікації. На думку доповідача, “національна пам'ять” у вузькому сенсі означає стратегію відтворення засад історичного існування національної спільноти, кінцевою метою якого є створення держави-нації. Доповідач підкреслив, що уявлення про рацію держави безпосередньо пов’язані із забезпеченням цією державою індивідуальної та колективної безпеки, із захистом нею певної соціальної, політичної та етнополітичної ідентичності.

Валентин Петров, здобувач НІПМБ, розвинув тезу щодо реального змісту “інформаційного суверенітету” та форм його здійснення державою, підкресливши у своєму виступі, що, попри існуючі тенденції до глобалізації, які особливо стосуються інформаційної сфери, «правила гри» на території держави мають визначатися виключно державою.

Микола Ожеван, завідувач відділу НІПМБ, як модератор третьої сесії “Державний інформаційний суверенітет у відносинах держави з мас-медіа і громадськістю” зупинився на деяких спірних питання політико-правової практики, пов’язаних із важким процесом утвердження поняття “інформаційний суверенітет” у сфері міжнародної та національної правової реальності, полемізуючи при цьому із попередніми виступами, у яких фактично заперечувалося право поняття “інформаційний суверенітет” на існування.

Георгій Почепцов, професор кафедри інформаційної політики Академії державного правління при Президентові України, зосередив увагу присутніх на спірному понятті “захищеної відкритості”, оскільки, на думку доповідача, “суверенітет” для будь-якої країни пов'язаний із викликами й загрозами, а відкритість означає певною мірою уразливість.

Анатолій Михайлов, заступник генерального директора Українського національного інформаційного агентства “Укрінформ”, привернув увагу на польському прикладі до проведення сучасними державами політики “відкритості”, навівши при цьому переконливу статистику, яка засвідчує надмірну вразливість та несамостійність українського інформаційного простору.

Цієї ж тематики у тій частині, яка стосується внутрішньої та воєнної безпеки, торкнулися у своїх виступах професор національної академії внутрішніх справ Петро Біленчук та доцент Національної академії оборони України Володимир Грубов,

Завершуючи роботу Круглого столу, директор НІПМБ Олександр Власюк подякував учасникам за якісний ефективний “мозковий штурм”, який переконливо довів, що інформаційний суверенітет та відкритість державної влади, які були темою обговорення, це значною мірою питання не лише політико-правові, але й питання етики та психології політичної діяльності, цивілізованого регулювання взаємин політиків та державних службовців із мас-медіа та журналістами. Суверенність та відкритість української інформаційної політики – це також питання щодо ефективного існування в Україні тих соціально-політичних інституцій, які є звичними для розвинених західних країн, але ще тільки будуються в Україні, і які дійсно спроможні забезпечити спрямованість дій влади на захист загальнонаціональних інтересів. Саме суверенна та відкрита інформаційна політика потрібна громадянам України, оскільки вона забезпечить їм реальну свободу слова й реальний громадянський контроль за діями й намірами влади, ефективні комунікації з центральною та місцевою владою.

 

Огляд за матеріалами “Круглого столу” підготували Микола Ожеван та Оксана Скляренко




читайте також:
18.12.2009 Круглий стіл “Світовий досвід консолідації суспільства і зміцнення національної безпеки”
16.12.2009 Круглий стіл «Інформаційна прозорість та експертна підтримка прийняття державних рішень»
11.12.2009 Семінар "Програмне управління ресурсами в галузі безпеки"
10.12.2009 Міжнародна конференція з питань реформування системи управління сектором безпеки в умовах розгортання кризових ситуацій
04.12.2009 Круглий стіл “Майбутнє безпеки – інформаційні інновації (суспільство, наука та бізнес)”
Стратегічна панорама
Стратегічна Панорама   Національний інститут проблем міжнародної безпеки видає щоквартальний науково-аналітичний збірник "Стратегічна Панорама".

 

Спеціалізована Вчена Рада
Постановою президії ВАК від 12 березня 2008 р. № 14-08/3 в інституті створено спеціалізовану вчену раду Д26.723.01 із правом приймати до розгляду та проводити захист дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук зі спеціальностей:

21.01.01 – Основи національної безпеки держави
(паспорт перелiк питань);

21.03.01 – гуманітарна і політична безпека держави;

21.03.02 – регіональна безпека держави;

21.03.03 – геополітика

21.04.01 – Eкономічна безпека держави
(паспорт перелiк питань);

Головою спецради призначено д.філос.н, професора М. А. Ожевана, ученим секретарем спецради - к.політ.н. Т. С. Стародуб.

Видання

Публікації

Моніторинг