Рада національної безпеки і оборони України

Інститут утворено Указом Президента України від 16 березня 2001 року № 173 “Про Національний інститут проблем міжнародної безпеки”.

Інститут ліквідовано Указом Президента України від 2 квітня 2010 року № 471 “Про оптимізацію діяльності з розроблення наукових засад національної безпеки України”.

 



“Експертний Круглий стіл " Відкритість та прозорість української влади в умовах її реформування"”


29.10.2007
30 листопада 2007 року, м. Київ

 

 

30 листопада 2007 р. в Національному інституті проблем міжнародної безпеки (НІПМБ) при РНБОУ відбувся експертний Круглий стіл “Відкритість та прозорість української влади в умовах її реформування”. Робота експертів була організована у вигляді 4-годинного “мозкового штурму” впродовж двох сесій: “Актуальні проблеми інформаційної відкритості у відносинах української влади з мас-медіа” та “Міжнародні стандарти інформаційної прозорості: проблеми та перспективи їх впровадження в Україні” (модератори – доктор філософ. наук, професор. завідувач відділу НІПМБ Микола Ожеван та доктор філософ. наук, с.н.с, радник директора Олексій Шевченко).

Принагідно варто зауважити, що НІПМБ, організувавши даний експертний стіл, продемонстрував відкритість та прозорість у дії, оскільки за дискусією могли спостерігати глядачі каналу НТН, а представники ЗМІ своєчасно отримали інформацію про роботу “Столу” від Української національної агенції “Укрінформ ( Стаття 1, Стаття 2 ) ” та агенції Interfax-Україна.



В роботі Круглого столу взяли участь директор Національного інституту проблем міжнародної безпеки Олександр Власюк, перший заступник директора НІПМБ Анатолій Гуцал, прес-аташе Посольства США в Україні Джон Саліван, помічник прес-аташе Посольства США в Україні Олександр Кліщ, радник-посланник Посольства Російської Федерації в Україні Всеволод Лоскутов, радник з правових питань координатора проектів ОБСЄ в Україні Валерій Жалдак, Керівник Служби ситуативного аналізу Секретаріату Президента України Ростислав Павленко, голова Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення Віталій Шевченко, начальник Департаменту з питань інформаційної безпеки апарату РНБО України Сергій Кандауров, головний консультант зазначеного департаменту РНБО України Володимир Маркус, перший заступник генерального директора агенції “Укрінформ” Анатолій Михайлов, головний редактор часопису МЗС України “зовнішні справи Ольга Таукач, професор київського Національного університету внутрішніх справ Віктор Циганов, доцент інституту журналістики при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка Ольга Порфімович, провідний науковий спеціаліст Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України, професор Євгенія Макаренко, доцент кафедри журналістики Національного університету “Києво-Могилянська академія” Анатолій Яковець, виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар, завідувач кафедри державного управління та права Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості, професор Олег Храмов, прес-секретар головного управління державної служби України Антоніна Бондаренко, журналіст, член Національної комісії із утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при Президентові України Дмитро Крикун, доценти кафедри міжнародної інформації Інституту міжнародних відносин при Київському Національному університеті імені Тараса Шевченка Сергій Даниленко, Оксана Запорожець, Олена Кучмій та Галина Піскорська, журналіст телеканалу НТН Задирака та оператори цього телеканалу Сергій Дубінін та Віталій Савенко, менеджер медіа-грантів проекту «Гідна Україна» Андрій Коваленко, журналіст журналу “Профіль-Шпігель” Людмила Пекар, завідувач відділу НІПМБ Андрій Мішін, провідний спеціаліст секретаріату Генеральної прокуратури Світлана Дубова, державні експерти, головні консультанти та провідні спеціалісти НІПМБ Сергій Недбаєвський, Олег Вусатюк, Віталій Кулік, Галина Яворська, Оксана Скляренко, Дмитро Дубов, Наталія Гузерчук, Ольга Вергун, Євгенія Стрижеус, Тамара Ісакова, аспіранти НІПМБ Валентин Петров, Олександр Гребініченко, Денис Кіслов, аспірантка Національного університету “Києво-Могилянська академія” Олена Токар та інші експерти, представники мас-медіа, державних органів, недержавних і державних наукових організацій.

У привітальному слові, зверненому до учасників “Круглого столу”, Керівник Служби ситуативного аналізу Секретаріату Президента України Ростислав Павленко підкреслив актуальність теми, винесеної на обговорення, оскільки прозорість та інформаційна відкритість владних структур - це одна із необхідних передумов сталого демократичного розвитку суспільства й держави, головна запорука здійснення ефективної політики, спроможної уможливити реальний громадянський контроль і зміцнити довіру громадян до влади.

Продовжив лінію обговорення теми відкритості директор НІПМБ при РНБОУ Олександр Власюк, який зазначив, що, попри достатнє число законодавчих документів, покликаних забезпечити безперешкодний доступ громадян до інформації про діяльність органів влади, ситуація в Україні із відкритістю та прозорістю влади поки що далека від цивілізаційної норми й часто заперечує вимоги сучасної європейської цивілізації, за що наша країна платить дорогою ціною недовіри іноземних партнерів включно із партнерами бізнесовими, актуальними та потенційними інвесторами тощо.

Далі Олександр Власюк навів декілька демонстративних прикладів закритості, запитавши присутніх, хіба є наша влада відкритою, якщо ми досі не розуміємо, наскільки безпечною для проживання й виживання є не лише Чорнобильська зона, але й зона будь-якого українського мегаполісу, починаючи зі столичного міста Києва. Хіба можна всерйоз говорити про відкритість влади, якщо наші громадяни масово потрапляють на гачок різноманітних МММ, - шахрайських організацій, подібних до сумнозвісної “Еліта-центр”. Якщо у нас практично безкарними почуваються різноманітні “рейдери”. І хіба можна стверджувати тезу про відкритість влади, якщо наша влада досі не спромоглася надати своїм громадянам, – передусім науковцям та представникам ЗМІ, - переконливі й неспростовні документи щодо їх власної історії.

Олександр Власюк привернув увагу присутніх до ініційованих Президентом України суспільних дискусій щодо пробудження національної пам’яті та примирення народу із власною історією, щоб ми виразніше усвідомили ціну грубих спотворень історії, чим повною мірою користаються різноманітні політичні шахраї й маніпулятори. Олександр Власюк зауважив при цьому, що, хоча Україна безпосередньо не є правонаступницею СРСР, вона успадкувала від колишньої “імперії” паранояльне прагнення втаємничувати інформацію за принципом “аби чого не вийшло” і нині ця сумнівна спадщина підкріплюється ще й бажанням будувати непрозорі тіньові стосунки у багатьох сферах життя, починаючи від економіки, більша половина якої все ще перебуває в тіні й закінчуючи освітою та медициною, де також вистачає тіньових стосунків, які є постійним підживленням і соціальною базою для корупції у всіх її мислимих та немислимих формах і проявах.

Директор НІПМБ привернув увагу до того, що негативною рисою законодавства України, яке регулює режим державної таємниці, є недооцінка питань, пов’язаних із взаємозв’язком і взаємодією сучасної Української держави з бізнесом та корпоративним сектором економіки із відповідними наслідками для внутрішньої й зовнішньої економічної співпраці.

У виступі голови Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення Віталія Шевченка, який відкрив роботу першої сесії, присвяченої непростим взаєминам української влади із мас-медіа, йшлося про дотримання того розумного здорового балансу між відкритістю й закритістю, який потрібен для забезпечення справжньої свободи слова й свободи діяльності засобів масової інформації та комунікації. Віталій Шевченко представив роботу очолюваної ним Ради як постійний плідний діалог у трикутнику ”представники влади – представники мас-медіа – науковці й експерти” й такою, що є стратегічно важливою для становлення та розвитку громадянського суспільства як повноцінного партнера держави. На думку Віталія Шевченка сайт Ради є одним із найкращих в плані оновлюваності та репрезентативності.

Водночас, станом інформування громадськості про діяльність державних органів незадоволені представники ЗМІ. Виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар у своєму виступі порушила такі проблеми, як труднощі в отриманні журналістської акредитації для роботи в урядових структурах, а також неоперативність та недосконалість офіційних веб-сайтів цих установ. На думку експерта, недостатньо публікації рішень органів державної влади в офіційних друкованих вісниках, і тому представництво влади в Інтернеті має бути врегульовано на законодавчому рівні.

На думку завідувача кафедри державного управління та політики зайнятості ІПК ДСЗУ, професора Василя Храмова, головним аспектом висвітлення тематики відкритості та прозорості є вираження показників національної безпеки у контексті управлінської ідеї соціального діалогу. Пан Василь наголошує на трьох проблемах, які не дозволяють належним чином забезпечити процедуру розкриття державної таємниці, оскільки законодавство містить неоднозначні норми, що дозволяють відмовляти громадянам і організаціям у доступі до несекретної інформації, відсутні норми, що зобов’язують державні органи розкривати інформацію, нормативно навіть не зафіксовано поняття «доступ до інформації». А необхідність розкриття інформації припускає додаткове навантаження на чиновників і суперечить традиційній етиці «закритості» державного службовця.

Експресивною була репліка виконавчого директора Інституту масової інформації Вікторії Сюмар, яка також наголосила на питаннях недосконалості законодавчого розвитку у сфері відкритості. На продовження теми виникла дискусія. Так на думку менеджера медіа-грантів проекту «Гідна Україна» Андрія Коваленка, існуюча незадовільна ситуація з доступом до офіційної інформації є об’єктом активної законопроектної роботи як зі сторони громадськості, так і зі сторони влади, проте вона й досі не увінчалася успіхом через відсутність єдності позицій та консолідації зусиль. Оскільки на сьогодні існує щонайменше п’ять законопроектів з цієї тематики, один з яких розроблюється неурядовою організацією, яка отримує підтримку проекту «Гідна Україна».

Про закордонний досвід співпраці державної влади зі ЗМІ та громадськістю розповіли представники посольств США та Російської Федерації.

Зокрема, Прес-аташе посольства США в Україні Джон Саліван повідомив, що Закон "Про свободу інформації" діє у Сполучених Штатах з 1966 року, а поправки до нього стосовно поширення електронної інформації - із 2002. За словами представника посольства США, на сьогодні найбільшою проблемою в країні є узгодження закону "Про свободу інформації" із обмеженнями на доступ до відомостей про приватне життя осіб та до інформації, що стосується державних інтересів.

«Мені здається, що ваша тема є корисною, а дискусія є цікавою», - розпочав свій виступ радник-посланник Посольства РФ в Україні Всеволод Лоскутов зазначивши, що урядові структури Росії намагаються відкрито та прозоро спілкуватися з представниками ЗМІ, що може бути підтверджено громадянами України, знайомими з роботою Посольства РФ. Всеволод Лоскутов акцентував увагу на існуючих в інформаційному просторі України та Росії міфологемах, які розкручують засоби масової інформації. Тема інформаційної війни, - підкреслив Всеволод Лоскутов – це гостра проблема сьогодення, вона є важливою і має здатність впливати на ті процеси, які відбуваються в Україні. Але це є також питанням російського суспільства. Радник російського Посольства підкреслив, що “круглі столи” на зразок того, що нині відбувається, є дуже корисним і важливим елементом спілкування між представниками російським та українського експертного співтовариства.

«На сьогодні в Україні політичний PR зосереджений, в основному, на обслуговування виборчих кампаній. Проте вже у нинішніх умовах державні структури мають гостру потребу в професійній рекламі своїх дій і послуг для населення.

Зрозуміло, що неможливо запропонувати виробникам політики, суб’єктам забезпечення національної безпеки держави альтернативу вирішення проблеми, найбільш ефективні варіанти створення дієвого механізму врегулювання стосунків представників органів державної влади в із ЗМІ ґрунтуючись виключно на досвіді зарубіжних країн. Необхідно враховувати реалії повсякденного життя, менталітет нашого народу», -підкреслив під час виступу керівник Департаменту інформаційної безпеки Апарату РНБО України.

Аналітик журналу «Профіль-SPIEGEL» Людмила Пекар підняла досить актуальне питання журналістських розслідувань: «В СССР популярная газета получала в день 8-10 тысяч писем. Если ее отдел писем не справлялся, не жалели денег – и немалых – нанять студентов. Каждое письмо неформально расследовалось: либо силами редакции, либо, оставаясь на контроле, передавалось по инстанциям для принятия мер. И меры принимались, поэтому визит корреспондента в народе расценивался выше, чем визит министра».

«Наскільки відкритими органи державної виконавчої влади є для медіа, ми розуміємо. А наскільки в цьому контексті є відкритими медіа для органів державної виконавчої влади? Наскільки їм потрібна відкритість органів державної виконавчої влади? Наскільки вони бажають використовувати таку відкритість? Сьогодні, на нашу думку, можна констатувати факт: ЗМІ фактично відмовляють владі в публічності та прозорості, до яких тривалий час закликали…».- Закцентувала доцент інституту журналістики при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка Ольга Порфімович.

Прес-секретар Головного управління державної служби України Антоніна Бондаренко наголосила на актуальності теми та питань, які обговорювали в ході дискусії й запропонувала розмістити матеріали круглого столу на веб-сайтах владних установ.

Підбиваючи підсумки Круглого столу, директор НІПМБ Олександр Власюк зазначив, що спільна дискусія експертів, які взяли участь у круглому столі, дасть змогу виробити рекомендації для покращення діалогу між владою та ЗМІ в умовах формування громадянського суспільства.




читайте також:
18.12.2009 Круглий стіл “Світовий досвід консолідації суспільства і зміцнення національної безпеки”
16.12.2009 Круглий стіл «Інформаційна прозорість та експертна підтримка прийняття державних рішень»
11.12.2009 Семінар "Програмне управління ресурсами в галузі безпеки"
10.12.2009 Міжнародна конференція з питань реформування системи управління сектором безпеки в умовах розгортання кризових ситуацій
04.12.2009 Круглий стіл “Майбутнє безпеки – інформаційні інновації (суспільство, наука та бізнес)”
Стратегічна панорама
Стратегічна Панорама   Національний інститут проблем міжнародної безпеки видає щоквартальний науково-аналітичний збірник "Стратегічна Панорама".

 

Спеціалізована Вчена Рада
Постановою президії ВАК від 12 березня 2008 р. № 14-08/3 в інституті створено спеціалізовану вчену раду Д26.723.01 із правом приймати до розгляду та проводити захист дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук зі спеціальностей:

21.01.01 – Основи національної безпеки держави
(паспорт перелiк питань);

21.03.01 – гуманітарна і політична безпека держави;

21.03.02 – регіональна безпека держави;

21.03.03 – геополітика

21.04.01 – Eкономічна безпека держави
(паспорт перелiк питань);

Головою спецради призначено д.філос.н, професора М. А. Ожевана, ученим секретарем спецради - к.політ.н. Т. С. Стародуб.

Видання

Публікації

Моніторинг