Рада національної безпеки і оборони України

Інститут утворено Указом Президента України від 16 березня 2001 року № 173 “Про Національний інститут проблем міжнародної безпеки”.

Інститут ліквідовано Указом Президента України від 2 квітня 2010 року № 471 “Про оптимізацію діяльності з розроблення наукових засад національної безпеки України”.

 

Утилізація рідинних компонентів ракетного палива в Україні: проблеми та шляхи їх розв'язання


11.02.2009

12 лютого 2009 року Національний інститут проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Посольством Республіки Польща в Україні, Державним підприємством Міністерства оборони України "Укроборонлізинг" провів Круглий стіл на тему: "Утилізація рідинних компонентів ракетного палива в Україні: проблеми та шляхи їх розв'язання".

До участі в заході було запрошено представників органів державної влади, міністерств, наукових установ, неурядових і міжнародних організацій та дипломатичних представництв.

На засіданні Круглого столу було розглянуто проблеми утилізації рідинних компонентів ракетного палива й відновлення забруднених територій та залучення міжнародної технічної й фінансової допомоги для реалізації проекту утилізації окислювача ракетного палива під назвою "меланж", зокрема за допомогою ОБСЄ.

Відкрив Круглий стіл Олександр Власюк, директор Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО України.

У своєму виступі він наголосив, що після проведення першого Круглого столу з питань утилізації рідинних компонентів ракетного палива в Україні (захід відбувся 19 вересня 2007 року) була надія, що питання утилізації окислювача ракетного палива "меланж" зрушилося з місця. У м. Радехові (Львівська обл.) у 2007-2008 роках переважно за рахунок польської сторони змонтовано і запущено у роботу установку з утилізації "меланжу". Але реалії виглядають значно гірше, ніж наші сподівання. Після утилізації 215 тонн "меланжу" у м. Радехові справа загальмувалася. З кожним роком ситуація зі зберіганням "меланжу" погіршується, і питання вже переходить у площину ліквідації надзвичайних ситуацій, ніж планового процесу утилізації. До цього часу не затверджено проекти утилізації, не вирішено питання фінансування тощо. Зважаючи на світову кризу у 2009 році розв'язання цих проблем, безумовно, ускладниться.

Щодо фінансування проекту. Можливі кілька джерел.

По перше - це залучання бюджетних коштів держави, що в умовах економічної кризи вкрай проблематично, по-друге - допомога міжнародних організацій, по-третє - залучання інвесторів.

Закордонні партнери готові надати Україні допомогу, але, як з'ясувалося на практиці, подолання міжвідомчих бар'єрів в Україні не менш складна проблема, ніж отримання коштів. Питання - "хто конкретно проводитиме утилізацію і отримає гроші" загальмувало процес і перевело його до розряду міжвідомчої тяганини.

Олександр Власюк зазначив, що Польща приділяє особливу увагу польско-українському стратегічному партнерству і співробітництву, одним з елементів якого є активна участь в утилізації "меланжу" на території України. Проблема утилізації "меланжу" - це термінова справа, зважаючи на велику кількість речовини, її токсичність, посилення корозії контейнерів у яких зберігається "меланж". Тобто постає загроза безпеці, і відбувається поряд з кордоном з Польщею. Однак у зв'язку з великою кількістю запасів "меланжу" та фінансових і матеріально-технічних витрат, необхідних для його утилізації, потрібна підтримка з боку інших держав і міжнародних організацій. Україна підтримує дії міжнародних організацій, спрямовані на надання фінансової допомоги Україні.

Олександр Власюк висловив сподівання, що учасники Круглого столу нададуть пропозиції стосовно розв'язання зазначених проблем.

До учасників Круглого столу із привітанням звернувся Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в України Яцек Ключковські. Він зауважив, що Польща і Польське посольство є учасниками вирішення проблеми утилізації в Україні за допомогою польського досвіду та польських технологій з 2005 року. На його думку, дедалі зростає кількість політиків, підприємств, державних органів (РНБО України, КМУ, МОУ), які усвідомлюють значення утилізації "меланжу". Є відчуття того, що з боку міжнародних організацій питання утилізації переведено у практичну площину і перебуває на етапі конкретних справ. Яцек Ключковські погодився з О. Власюком стосовн6о того, що адміністративна неспроможність відомств і організацій в Україні перешкоджає швидкому розв'язанню проблеми утилізації "меланжу".

Але, на його думку, є чимало позитивів. Польща разом з Україною є учасником цього процесу. Зокрема, Польща зробила внесок у спеціальний фонд ОБСЄ для реалізації проекту. Але фінансових коштів, зібраних у рамках ОБСЄ, недостатньо для знищення такої значної кількості запасів "меланжу", що є в Україні. Тому необхідно залучення інших держав та міжнародних організацій. Суттєвою могла би бути підтримка з боку ЄС. З погляду Яцека Ключковського, включення ЄС до реалізації програм утилізації "меланжу" сприятиме також інтеграції України з Європейськими структурами, впровадженню в Україні стандартів ЄС у сфері охорони довкілля.

Польща має значний науковий і технічний потенціал у галузі утилізації небезпечних хімічних субстанцій. Між іншим, технологія утилізації "меланжу", запропонована польською стороною і впроваджена на промисловому рівні, отримала високу оцінку в Україні. Промислові тести довели, що фінальний продукт, який виробляється в процесі утилізації "меланжу" за допомогою цієї технології, може використовуватися як штучні добрива, що відповідають якісним нормам. Виняткова перевага польського методу - це можливість його використання на переносних установках без необхідності транспортування запасів "меланжу" від місць зберігання, що значною мірою знижує витрати на його утилізацію й збільшує безпеку самого процесу. Польсько-українське співробітництво в галузі утилізації "меланжу" стало одним із пріоритетних напрямів у програмі закордонної допомоги МЗС Республіки Польща.

З метою надання Україні конкретної допомоги Польщею в 2007 році було профінансовано виготовлення мобільної установки для утилізації "меланжу", яку змонтовано в м. Радехові. За ініціативою МЗС Польщі в рамках програми допомоги Україні у 2007-2008 роках у м. Радехові було утилізовано 215 тонн "меланжу". На переконання Яцека Ключковського, співробітництво в галузі утилізації "меланжу" залишиться одним із найважливіших напрямів діяльності Польщі на міжнародній арені у сфері безпеки і охорони довкілля, роззброєння та нерозповсюдження ЗМУ.

Анатолій Сосновський, директор департаменту утилізації компонентів рідкого ракетного палива та ракет і боєприпасів Міністерства оборони України, зазначив, що утилізація окислювача ракетного палива - це проблема яку розв'язує МО України вже протягом тривалого часу. МО вживає всі необхідні заходи щодо найшвидшого вирішення проблемних питань і зменшення загрози виникнення екологічної катастрофи.

У спадщину ЗСУ залишилося 16,7 тис. тонн надлишкових некондиційних компонентів ракетного палива різних типів. Окислювач ракетного палива "меланж" зберігається на 6 складах ракетного палива ЗСУ. Зберігання "меланжу" у військових частинах організовано в технічно справних резервуарах ємністю 17, 20, 33, 40, та 100 кубічних метрів. Нині забезпечено надійність його зберігання відповідно до вимог нормативних документів. Об'єкти зберігання компонентів ракетного палива побудовано у 50-60 роках ХХ століття. Резервуари для зберігання "меланжу" фактично експлуатуються понад 20 років і на 90-95% вичерпали встановлені терміни експлуатації. Товщина стінок резервуарів під впливом агресивної рідини з кожним роком зменшується. Це може призвести до їх руйнації й витоку "меланжу". Виток значних обсягів "меланжу" може зробити грунтові воді та навколишні землі небезпечними для використання на десятки років. Очистка забруднених вод та земель буде вкрай витратним та тривалим процесом, і в умовах фінансової кризи дуже складно вирішити це питання.

Цим обумовлена необхідність протягом найближчих трьох-чотирьох років якнайшвидше провести утилізацію "меланжу".

На сьогодні основні завдання МО такі:

запобігання виникненню екологічної катастрофи шляхом забезпечення безаварійного зберігання "меланжу";

утилізація запасів "меланжу" технічно прийнятним та екологічно ефективним способом із використанням будь-якого обгрунтованого, ефективного та перевіренного технічного рішення за умов, що таке рішення відповідає чинним вимогам екологічної безпеки;

ліквідація місць зберігання компонентів ракетного палива й завершення процесу утилізації.

Фахівці МО України проаналізували методив і методики утилізації "меланжу", основними з яких є:

переробка "меланжу" на азотну кислоту на промислових підприємствах;

знищення "меланжу" шляхом високотемпературного розкладу за допомогою мобільної установки;

переробка "меланжу" на мінеральні добрива.

Зазначені технології опрацьовано вітчизняними та іноземними компаніями.

Для проведення утилізації "меланжу" в необхідних обсягах слід створити промислові потужності, що потребує значних капітальних вкладень, а за умов дефіциту бюджету це проблематично. Водночас є вже опрацьовані й практично реалізовані технології, зокрема, у Польщі, Німеччині та Росії.

У 2008 році в рамках українсько-польського співробітництва реалізовано спільний проект утилізації 215 тонн "меланжу" на обладнанні українсько-польського консорціуму "Еко-Технолоджіс", яке розміщено у військовій частині у м. Радехів. У 2009 році також було заплановано певну кількість коштів у бюджеті (за рахунок спецфонду) на цей проект.

Крім того, разом з ОБСЄ проведено технічний аналіз здійснення утилізації "меланжу" в Україні, визначено технічні і фінансові потреби. За результатами роботи міжнародної експертної групи, у бeрезні 2008 року підписано Меморандум щодо взаємопорозуміння між КМ України та ОБСЄ стосовно утилізації "меланжу" в Україні.

Нині робота з втілення проекту утилізації "меланжу" в Україні триває. У рамках цього проекту 15 грудня 2008 року Секретаріат ОБСЄ оголосив про початок проведення міжнародного тендеру з утилізації 3 тис. тонн "меланжу". Утилізація здійснюватиметься з використанням технічно обгрунтованих і перевіреннних технологічних рішень, що існують на світовому ринку, за умови, що таке рішення буде відповідати європейським та національним стандартам екологічної безпеки. Також відпрацьовано та подано до КМ України проект Постанови КМУ "Про порядок утилізації компонентів ракетного палива" і проект Розпорядження КМУ "Про затвердження переліку компонентів рідинного ракетного палива".

Генеральний директор Міжнародного польсько-українського консорціуму "Еко-Технолоджіс" Володимир Терещенко спинився на причинах, що гальмують процес утилізації "меланжу" в Україні. На його думку, причина в тому, що всі розраховують, що цим питанням має опікуватися виключно МО України. Але перед МО і ЗСУ не стоїть завдання утилізації. І якщо до функцій МО і ЗСУ додати таке завдання в межах того, що вони мають, а це сотні фахівців, транспорт, заправники, пожежні машини та ін., який би це мало сенс? Це знизило б вартість утилізації. Зокрема, якщо вартість утилізації в м. Радехові становила 1 дол. США, то їїможна було б ззнизити до 50 чи 40 центів. Але це не потрібно ЗС, тому що вони не відповідають за утилізацію. Володимир Терещенко висловив побажання, щоб Україна використала всі можливості для проведення утилізації.

Вальдемар Маліжевські, науковий співробітник Вроцлавської "Політехніки" (Польща), спинився на співробітництві польських і українських фахівців, у рамках якого в Польщі було створено мобільну установку з утилізації "меланжу", яку потім перевезено і змонтовано у м. Радехові. Виступаючий детально проаналізував технологію, що застосована для утилізації "меланжу". Для утилізації 1 тони "меланжу" за цією технологією використовується близько 130 кг карбоміду та 700 літрів води, на виході утворюється приблизно 650 кг раствору азотної кислоти.

Перевага методу утилізації - кінцевий продукт повністю може бути використаний для виробництва мінеральних добрив. За цією технологією немає відходів - ні рідких, ні твердих, немає емісії окисів азоту. Установка займає площу близько 650 кв. метрів і дає змогу утилізувати 7 тонн меланжу на добу.

Утилізацію 215 тонн меланжу було закінчено на початку вересня 2008 року і отримано 330 тонн розчину азотної кислоти, яку було перероблено на мінеральні добрива на хімічному заводі в м. Тарново й інших заводах у Польщі.

Василь Кутенський, голова Радехівської міської ради (м. Радехів) детально спинився на проблемах, які супроводжують зберігання "меланжу". Ремонтної бази щодо відновлення технічного стану резервуарів в Україні немає, а також відсутні підприємства з виготовлення резервуарів для поновлення резервуарних парків і безпечного зберігання меланжу.

ЗСУ немають потрібного фінансування на утримання складів та баз зберігання, для заміни обладнання та засобів перекачування і транспортування. Доказом є постійне відключення електропостачання у в/ч А1542. Резервуарний парк на складах зберігання вичерпано більш ніж на 70%, він потребує негайного оновлення. Подекуди ймовірні випадки витоку "меланжу", що може призвести до шкідливого впливу на місцеве населення й довкілля.

Cтан екологічної безпеки в багатьох військових частинах, де зберігається "меланж", потребує докорінного покращення (відомості Прес-служби МОУ, 17.10.2008 р.).

Василь Кутенський наголосив також на тому, що Радехів розташований на головному європейському водорозділі, води якого течуть до Балтійського та Чорного морів, тут знаходяться величезні запаси підземних вод. І що може статися за екологічної катастрофи? Що буде з Україною за одночасної аварії на всіх 6 складах зберігання "меланжу, які будуть наслідки?

Анджей Біскупські, експерт Вроцлавської "Політехніки" (Польща) спинився на особливостях технології утилізації меланжу в м. Радехові.

Олександр Доценко, завідувач відділу Апарату РНБО України, закликав до того, щоб набутий досвід українсько-польського співробітництва і безпосередньо консорціуму був врахований у проектах, які будуть реалізовуватися у подальшому. Нині в Україні немає відповідної нормативної бази щодо порядку утилізації, передачі окислювача тощо. Тому дуже важко спрямовувати бюджетні кошти на цей проект. Є багато інших проблем. За результатами Круглого столу необхідно поінформувати керівництво Апарату РНБО України, запропонувати звернутися до Уряду з такими пропозиціями:

пришвидшити відпрацювання нормативної бази щодо утилізації "меланжу";

виділити кошти для відновлення проекту в м. Радехові;

врахувати досвід роботи консорціуму "Еко-Технолоджис", а також те, що вже зроблено в Україні при проведенні попереднього тендеру ОБСЄ.

У дискусії взяли участь: Сергій Вакал, директор Сумського державного науково-дослідного інституту мінеральних добрив і пігментів; Ганна Левківська, генеральний директор ДП МО України "Укроборонлізинг"; Сергій Кондратов, старший науковий співробітник Інституту проблем національної безпеки; Олег Бодрук, завідувач відділу Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО України; Микола Сінгуровський, директор воєнних програм Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова; Валерій Кухар, директор Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України; Валерій Дробіт, завідувач відділу Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України; Зоя Олійник, радник департаменту контролю над озброєннями та військово-технічного співробітництва Міністерства закордонних справ України; Ігор Браславський, начальник тилу Західного оперативного командування Збройних Сил України та ін.

Директор НІПМБ Олександр Власюк у заключному слові зазначив, що другий Круглий стіл досить суттєво відрізняється від першого - обговорення проблеми утилізації "меланжу" на першому Круглому столі було оптимістичним. Справді, процес начебто починався і починався успішно.

Час довів, що, можливо, будь-яку потрібну благородну справу можна звести до нуля за байдужого ставлення до неї, при тому що кожна хвилина у такій ситуації може стати катастрофічною, і, мабуть, із цього слід виходити. І аргументів, висловлених упродовж Круглого столу, досить для того, щоб абсолютно адекватно відобразити ситуацію з утилізацією окислювача рекетного палива, і аргументувати позицію. Олександр Власюк закликав не втрачати оптимізму, тому що є велике бажання і велике прагнення знайти вихід у цьому складному питанні, що стосується утилізації "меланжу".

 




читайте також:
18.12.2009 Круглий стіл “Світовий досвід консолідації суспільства і зміцнення національної безпеки”
16.12.2009 Круглий стіл «Інформаційна прозорість та експертна підтримка прийняття державних рішень»
11.12.2009 Семінар "Програмне управління ресурсами в галузі безпеки"
10.12.2009 Міжнародна конференція з питань реформування системи управління сектором безпеки в умовах розгортання кризових ситуацій
04.12.2009 Круглий стіл “Майбутнє безпеки – інформаційні інновації (суспільство, наука та бізнес)”
Стратегічна панорама
Стратегічна Панорама   Національний інститут проблем міжнародної безпеки видає щоквартальний науково-аналітичний збірник "Стратегічна Панорама".

 

Спеціалізована Вчена Рада
Постановою президії ВАК від 12 березня 2008 р. № 14-08/3 в інституті створено спеціалізовану вчену раду Д26.723.01 із правом приймати до розгляду та проводити захист дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук зі спеціальностей:

21.01.01 – Основи національної безпеки держави
(паспорт перелiк питань);

21.03.01 – гуманітарна і політична безпека держави;

21.03.02 – регіональна безпека держави;

21.03.03 – геополітика

21.04.01 – Eкономічна безпека держави
(паспорт перелiк питань);

Головою спецради призначено д.філос.н, професора М. А. Ожевана, ученим секретарем спецради - к.політ.н. Т. С. Стародуб.

Видання

Публікації

Моніторинг