Рада національної безпеки і оборони України

Інститут утворено Указом Президента України від 16 березня 2001 року № 173 “Про Національний інститут проблем міжнародної безпеки”.

Інститут ліквідовано Указом Президента України від 2 квітня 2010 року № 471 “Про оптимізацію діяльності з розроблення наукових засад національної безпеки України”.

 



Круглий стіл “Електронне урядування в системі національної безпеки України”


17.11.2008

18 листопада 2008 року в Національному інституті проблем міжнародної безпеки при РНБОУ (НІПМБ) відбувся Круглий стіл на тему “Електронне урядування в системі національної безпеки України”.

Робота експертів була організована у вигляді 4-годинного “мозкового штурму”, який тривав впродовж трьох сесій: “Електронне урядування й державний суверенітет України в умовах формування глобального інформаційного суспільства”; “Електронна демократія в Україні як шлях побудови зрілого громадянського суспільства”; “Електронне урядування в системі національної безпеки України” (модератори – Анатолій Гуцал, перший заступник директора НІПМБ; Олексій Шевченко, радник директора НІПМБ; Микола Ожеван, завідувач відділу НІПМБ).

В роботі Круглого столу взяли участь керівники та провідні фахівці Апарату РНБОУ та НІПМБ: директор НІПМБ Олександр Власюк; перший заступник директора НІПМБ Анатолій Гуцал; голова Державного комітету інформатизації України Ігор Рубан; перший заступник голови Державного комітету інформатизації України Андрій Семенченко; перший заступник директора Державного департаменту з питань зв’язку та інформатизації Олександр Баранов; заступник генерального директора Українського національного інформаційного агентства “Укрінформ” Анатолій Михайлов; завідувач відділу Департамент з питань інформаційної безпеки Апарату РНБОУ Олександр Челак; завідувач сектору Управління у зв’язках з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України Марія Копиленко; Мар’яна Демкова, заступник голови правління Центру політико-правових реформ; завідувачі відділів НІПМБ Микола Ожеван, Олександр Зарицький, Ігор Корнілов; державні експерти, головні консультанти та провідні спеціалісти НІПМБ Олег Вусатюк, Дмитро Дубов, Денис Корнілов, Борис Зінчук, Ольга Вергун, Євгенія Стрижеус, Тамара Ісакова, аспіранти та здобувачі НІПМБ Валентин Петров, Олександр Гребініченко, Денис Кіслов та інші.

Серед запрошених гостей кругло столу були: професор Національного університету МВС Віктор Циганов; доцент Міжрегіональної академії управління персоналом Рената Марутян; провідний спеціаліст секретаріату Генеральної прокуратури України Світлана Дубова, а також представники мас-медіа, державних органів, недержавних організацій тощо.

З привітальним словом до присутніх звернувся перший заступник директора НІПМБ Анатолій Гуцал, який наголосив на тому, що Круглий стіл має на меті дискусійне обговорення інформаційних проблем розвитку української державності, пов’язаних із впровадженням електронного урядування, яке робить політику держави та систему урядування відкритішими, але разом з тим кидає істотні виклики суверенітетові держави, збільшує ризики витоків “чутливої інформації”.

Анатолій Гуцал підкреслив, що ключовою темою. Обговорення на нинішньому “Круглому столі” буде криза державного управління та технології виходу з неї. Без ефективного впровадження електронного урядування політика держави не може бути прозорою та демократичною й такою, що забезпечить Україні гідну й шановану позицію на світовій арені як впливовій державі. На практиці це означає, що влада у всіх своїх діях і намірах зобов'язана рахуватися із нормативною базою, яка регулює процедури інформування громадян, механізми їх залучення до формування державної політики та оцінки якості влади. Але й громадяни, представники бізнесу, іноземних держав також мають рахуватися із зазначеними нормами та процедурами й не сприймати свободу інформаційної діяльності як вседозволеність.

Поняття ”електронний уряд” означає використання інформаційних та комунікативних технологій для підвищення ефективності діяльності уряду і можливого контролю над ним з боку громадянського суспільства. Йдеться передусім про свободу доступу до державної інформації, зміцнення довіри громадян до держави й політики, яку вона проводить як всередині країни, так і на міжнародній арені, про забезпечення необхідного рівня суспільного контролю за діяльністю державних органів та організацій, що сприяє кращому міжнародному іміджу держави та довірі до іноземних інвесторів та міжнародних безпекових організацій.

Виходячи із позитивного досвіду, здобутого на шляху електронізації державного управління іншими країнами світу, можна розраховувати на підвищення якості послуг для населення, орієнтацію на споживача; збільшення прозорості уряду для громадян та замовників; удосконалення інформаційних каналів взаємодії між урядом, бізнесом і громадянами; скорочення адміністративних витрат; зниження рівня різноманітних “спокус”, які створюють приводи для корупції.

Із суто безпекової точки зору найважливішим здобутком електронного уряду є зростання рівня довіри суспільства до держави, подолання відчуження між ними, оскільки реалізуються права кожного на вільне отримання інформації із загальнодоступних інформаційних ресурсів та інформаційних систем органів державної влади й управління; впроваджуються системи ідентифікації й підтвердження достовірності електронних документів, що циркулюють у комунікаційних системах.

Ігор Рубан та Андрій Семенченко (Державний комітет інформатизації України), привітавши учасників Круглого столу, підкреслили у своїх виступах актуальність теми, винесеної на обговорення, оскільки електронне урядування - одна з необхідних передумов сталого демократичного розвитку суспільства й держави. Разом з тим, доповідачі поставили на обговорення низку дискусійних питань, пов’язаних із практичним впровадженням в Україні електронного урядування, що стосуються захисту громадян від неправдивої інформації, відповідальності громадян, представників бізнесових кіл та ЗМІ за поширення подібної інформації тощо.

Окрему увагу доповідачі звернули на надто скромні можливості нормативно-правового, організаційного та технологічного захисту конфіденційної інформації внаслідок чого вона з часом опиняється на компакт-дисках на відомому київському ринку “на Петрівці”. Як підкреслював Ігор Рубан, першопричиною подібного злочинного шахрайства є відсутність правового забезпечення побудови єдиного інформаційного простору. Чому, наприклад, Інтернет-ТБ не вимагає ліцензування, а ефірне ТБ вимагає?

Відсутні, а думку доповідачів, засоби та методи донесення державою власної позиції як до своїх громадян, так і до міжнародної аудиторії. Не забезпечено розвиток конвергентних технологій.

Особливу тривогу Ігоря Рубана викликає відсутність чіткого законодавства щодо інформації з обмеженим доступом, коли кожна організація сама для себе визначає, що закривати і від кого закривати в інформаційному просторі.

Володимир Баранов (Мінтрансзв’язку) привернув увагу до небезпек “неолуддизму” технократизму (технофетишизації). Спілкування у Мережі має, на думку доповідача тенденцію до деперсоніфікцації. У доповіді в системній послідовній формі було розкрито методологію і практичні проблеми впровадження електронного урядування на всіх щаблях державної влади.

Віктор Циганов (Університет МВС) у яскравій метафоричні формі розкритикував певні технократичні міфи, пов’язані з електронним урядуванням.

Мар’яна Демкова (Центр політико-правових реформ) зупинилися на особливостях практичного застосування національного законодавства в сфері електронного урядування та причинах неприйняття Верховною Радою низки законів, необхідних для розвитку даного напряму управлінської діяльності.

Леонід Павленко (Науково-дослідний центр Інститут спеціального захисту та захисту інформації) звернув увагу на проблему відтворення кадрів у сфері інформаційної безпеки, оскільки із-за низьких зарплат досвідчені фахівці покидають державні структури й переходять на роботу у комерційні.

Олексій Шевченко (НІПМБ) у своєму виступі розгорнув тезу щодо інформаційного суспільства як “великого села”, де відбувається поступове відмирання усіх соціальних макроструктур включно з державою та нацією.

Олександр Михайлов (Укрінформ) розкрив у своєму виступі динаміку розвитку українського сегменту Інтернету, де, за його оцінками, нині є 21,9% користувачів, щоправда, дуже нерівномірно розподілених, оскілки майже половина з них припадає на столичне місто Київ. Серед сайтів державних та самоврядних структур, які, на думку доповідача, найкраще виконують покладені на них функції: ВРУ, КМУ, КДМА, ДПА, Головдержслужби. Але українським порталам та сайтам держорганізацій ще дуже далеко до американських та європейських. Доповідач, зокрема. Заявив, що як посадовець Укрінформу відстежує ситуацію з “Фаїною”, кораблем з українським екіпажем, захопленим піратами, за американським порталом електронного врядування usa.gov.

Марія Копиленко (Кабінет Міністрів України) розповіла про роботу сайту «Громадянське суспільство та влада» й показала шляхи підсилення через засоби електронного урядування довіри населення до влади. Наприкінці свого виступу доповідач закликала поміняти “філософію влади” із закритості на відкритість.

Микола Ожеван (НІПМБ) підкреслив, що з погляду національної безпеки ключовим для впровадження проекту “eGovernment” в Україні є питання прийнятного балансу принципів інформаційної відкритості та конфіденційності інформаційних потоків. У зв’язку із зазначеним на нинішньому етапі реалізації проекту “eGovernment” потрібна чітка концепція забезпечення інформаційної безпеки, спроможна забезпечити контроль за використанням та захистом державних інформаційних систем і ресурсів від зловживань з боку державних службовців та користувачів. Такий захист можна забезпечити лише за рахунок створення комплексної системи моніторингу та обліку операцій під час роботи з державними інформаційними системами, ресурсами й технологіями.

Доповідач акцентував на тому, що створення електронного уряду та впровадження електронних паспортів є конструктивним заходом у напрямі подолання тенденції до позиціонування України в світі як корумпованої держави з високим рівнем непрозорості та управлінської “тіні”. На цьому тлі не зовсім доречними виглядають розмови про порушення прав людини, про закодоване в електронних паспортах “число диявола” тощо. Адже найважливішим правом людини є право на життя.

Дмитро Дубов (НІПМБ) у своєму виступі зауважив, що в Україні електронне урядування е робитиме успіхів доти, поки кожен начальник не вважатиме, що він один є джерелом “вищих знань”.

Доповідач торкнувся проблеми впровадження в Україні електронних паспортів з ключами електронного цифрового підпису й біометричною інформацією, які є винятково важливими як точки зору впровадження ефективного електронного врядування, так і з точки з точки зору забезпечення ефективної боротьби з організованою злочинністю й тероризмом.

Олександр Челак (Апарат РНБОУ) у своєму виступі окреслив перспективи впровадження в Україні електронного урядування крізь призму документу, над яким нині працює Апарат РНБОУ, - “Доктрини інформаційної безпеки”.

Денис Корнілов та Борис Зінчук (НІПМБ) розкрили у своїх виступах технологічні аспекти впровадження електронного урядування в системі національної безпеки України та прикладі НІПМБ показали найбільш вразливі точки інформаційного захисту внутрішніх мереж.

Сергій Бойчун (ІМВ при КНУ ім. Тараса Шевченка) розповів про концепцію побудови та функціонування демократичних інститутів внаслідок широкого впровадження інформаційних технологій, яка отримала назву „електронної демократії”. Доповідач підкреслив, що в глобальній комп'ютерній мережі закладено величезний потенціал революційних змін у процесах прийняття державних рішень, створення й нарощування соціального капіталу, необхідного для зміцнення демократичних цінностей.

Директор НІПМБ Олександр Власюк у заключному слові підкреслив, що однією з центральних проблем сьогодення є глобальна криза державного управління, до конкретних проявів якої слід віднести кризу парламентської демократії, зменшення ефективності демократичних інститутів, посилення політичного абсентеїзму, політичної фрустрації тощо. Причому зазначене стосується не лише України як порівняно незрілої держави, але й більшості зрілих держав із різноманітними політичним режимами й формами політурного устрою, починаючи від Російської Федерації й Китаю й закінчуючи США та країнами ЄС.

Зазначена криза керованості не в останню чергу пов’язана зі стрімким розвитком інформаційного суспільства, яке вирішальним чином впливає на комунікативні зв’язки між громадянами й державою, бізнесом й державою та відносинами між державами та міждержавними й наддержавним угрупуваннями.

Гострі дискусії, одна із яких відбулася на нинішньому “Круглому столі”, викликає ключове питання щодо впливу мережі Інтернет на безпеку громадянина, суспільства й держави, на демократичні державні інституції й процеси державного та недержавного управління.

В Україні, де електронне урядування робить лише перші кроки, уже в найближчій перспективі можна очікувати від цього типу урядування нової якості надання послуг в електронному вигляді державними службами як громадянам, так і комерційним і бізнесовим структурам (для отримання офіційних документів на різноманітні дозволи, для сплати податків та різноманітних соціальних платежів, для надання статистичної інформації тощо).

Насамкінець доповідач підкреслив, що технології є рушієм нових важливих тенденцій суспільного розвитку тією мірою, якою саме суспільство дозріло до цих технологій і готове керуватися новими ідеями, концептуальними конструкціями, що містять в собі істотні соціальні інновації. Будь-яка технологія – навіть найпередовіша не є творцем соціальних чи політичних змін і самоціллю цих змін, а лише засобом пришвидшення подібних змін. Технологія спрацьовує на краще лише за умови, що громадськість безпосередньо зацікавлена в розв’язанні різноманітних громадських, безпекових та політичних питань, які впливають на щоденне життя цієї громадськості, що вона справді бажає бути вислуханою й почутою і що вона, ця громадськість, іноді бажає навіть більшого - бути залученою до активного політичного процесу із використанням новітніх інструментів електронної демократії.


Відгук про роботу Круглого столу викладено на сайті агенції Укрінформ




читайте також:
18.12.2009 Круглий стіл “Світовий досвід консолідації суспільства і зміцнення національної безпеки”
16.12.2009 Круглий стіл «Інформаційна прозорість та експертна підтримка прийняття державних рішень»
11.12.2009 Семінар "Програмне управління ресурсами в галузі безпеки"
10.12.2009 Міжнародна конференція з питань реформування системи управління сектором безпеки в умовах розгортання кризових ситуацій
04.12.2009 Круглий стіл “Майбутнє безпеки – інформаційні інновації (суспільство, наука та бізнес)”
Стратегічна панорама
Стратегічна Панорама   Національний інститут проблем міжнародної безпеки видає щоквартальний науково-аналітичний збірник "Стратегічна Панорама".

 

Спеціалізована Вчена Рада
Постановою президії ВАК від 12 березня 2008 р. № 14-08/3 в інституті створено спеціалізовану вчену раду Д26.723.01 із правом приймати до розгляду та проводити захист дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук зі спеціальностей:

21.01.01 – Основи національної безпеки держави
(паспорт перелiк питань);

21.03.01 – гуманітарна і політична безпека держави;

21.03.02 – регіональна безпека держави;

21.03.03 – геополітика

21.04.01 – Eкономічна безпека держави
(паспорт перелiк питань);

Головою спецради призначено д.філос.н, професора М. А. Ожевана, ученим секретарем спецради - к.політ.н. Т. С. Стародуб.

Видання

Публікації

Моніторинг