Рада національної безпеки і оборони України

Інститут утворено Указом Президента України від 16 березня 2001 року № 173 “Про Національний інститут проблем міжнародної безпеки”.

Інститут ліквідовано Указом Президента України від 2 квітня 2010 року № 471 “Про оптимізацію діяльності з розроблення наукових засад національної безпеки України”.

 

Прайсы на материалы и строительные новости на bprice.ua.

Круглий стіл «Актуальні проблеми транспортно-комунікаційної безпеки в Балто-Чорноморсько-Каспійському регіоні: виклики та загрози для України»


14.05.2009

Захід передбачав, аналіз сучасного стану, проблем та перспектив, пов'язаних з реалізацією транспортно-комунікаційних проектів в Україні та в регіоні в цілому, політичного та економічного вимірів реалізації Україною національних інтересів у цій сфері. Проведення «круглого столу» було спрямоване перш за все на надання матеріалів та рекомендацій для підготовки проекту рішення РНБОУ з питань розвитку інфраструктурних систем економіки України.

«Круглий стіл» відкрили Анатолій Гуцал, перший заступник директора Національного інституту проблем міжнародної безпеки, та Ігор Корнілов, завідувач відділу Національного інституту проблем міжнародної безпеки.

Під час першої сесії «Питання державного регулювання та зовнішньополітичного забезпечення транспортно-комунікаційної сфери» обговорювалися питання налагодження взаємодії регіональних структур Балто-Чорноморсько-Каспійського регіону, вплив суперечливих/ невирішених питань у двосторонніх відносинах країн регіону, зовнішньоекономічні аспекти захисту національних інтересів у транспортній сфері, особливості митного забезпечення функціонування транспортних комунікацій та прикордонного контролю.

Другу сесію, «Питання захисту національних інтересів у транспортній сфері», було присвячено обговоренню актуальних галузевих проблем ефективності системи управління транспортною галуззю, реалізації антикризових заходів в контексті взаємовідносин із суміжними ринками; регіональних аспектів та перспектив реалізації транспортної політики; комплексного розвитку транспортної мережі Центральної та Південної України, місце України в контексті змін транспортної політики на євразійському просторі; стану проблем та перспектив функціонування транспортної галузі України в системі міжнародних транспортних коридорів.

На третій сесії «Проблеми інформаційної безпеки, виклики та загрози регіональним комунікаційним проектам», було розглянуто конфліктні чинники українсько-російськихрумунських відносин у транспортно-комунікаційній сфері Балто-Чорноморсько-Каспійського регіону, заходи щодо протидії їх розвитку; участь України у реалізації регіональних та євроазійських комунікаційних проектів; методологічні аспекти заходів протидії «інформаційним війнам»; участь України у розв'язанні «заморожених конфліктів» у регіоні Причорномор'я.

Зі вступним словом до учасників «круглого столу» звернувся перший заступник директора Національного інституту проблем міжнародної безпеки, Анатолій Гуцал, який наголосив на необхідності вироблення нових стратегічних обріїв для розвитку транспортно-комунікаційної сфери України, особливо тепер, в часи подолання кризи. Також він висловив сподівання, що результати даного «круглого столу» складуть основу для конкретних рекомендацій для керівництва держави щодо вирішення актуальних проблем транспортно-комунікаційної безпеки України.

Завідувач відділу Національного інституту проблем міжнародної безпеки, Ігор Корнілов, у своєму виступі окреслив основні напрями стратегічного характеру, запропоновані на розгляд для обговорення учасниками «круглого столу». Особливу увагу було приділено актуальним питанням функціонування транспортно-комунікаційної сфери України, наведено конкретні приклади проблем, котрі необхідно розв'язати для розблокування перешкод повноцінній реалізації потенціалу України у цій галузі.

Борис Парахонський, завідувач відділу Національного інституту проблем міжнародної безпеки, наголосив на безпосередньому зв'язку транспортно-комунікаційної сфери і політики, - адже протягом усієї історії неодноразово виникали питання контролю над транспортно-комунікаційною інфраструктурою, що автоматично означало владу, а отже - автоматично переводило проблему у політичну сферу, в кінцевому результаті, - в площину політики глобальної. В стратегічній перспективі Балто-Чорноморсько-Каспійський регіон буде включено до світового розподілу праці і ресурсів. Тому необхідно вже зараз дбати про належний розвиток інфраструктури: транспортних, комунікаційних, енергетичних коридорів, входити в тісніші контакти з країнами та регіонами, що нас оточують.

Державний експерт Національного інституту проблем міжнародної безпеки, Тетяна Стародуб, у своєму виступі здійснила огляд сучасного стану взаємодії регіональних структур у Балто-Чорноморсько-Каспійському регіоні, дієздатності та рівню інституалізації моделі співробітництва країн цього простору в економічній, енергетичній, транспортно-комунікаційній та ін. сферах. Основною проблемою, на її думку, тут є неспроможність держав регіону виробити спільну стратегію розвитку регіону в різних галузях, причинами чого виступають, зокрема, зростання нетипових загроз безпеці, а також залежність реалізації програм від зовнішнього фінансування. В якості рекомендацій було запропоновано розробку ряду нормативних документів, а також форматів співробітництва, зокрема, з ОБСЄ.

Олександр Маначинський, директор проекту військово-стратегічних досліджень Української асоціації євроатлантичного співробітництва, присвятив свій виступ проблемам та перспективам участі України у проекті «Східне партнерство», - в якому задіяні дуже різнопланові країни, котрі різняться насамперед у своєму баченні міжнародного порядку. Так, інтереси України та Грузії орієнтовані на Захід, Азербайджан та Молдова налаштовані на політику нейтралітету, в той час як Білорус та Вірменія схиляються до співробітництва з РФ. Крім того, експерт підкреслив, що, не проводячи чіткої політики, Україна може опинитися у проблемних стосунках з країнами регіону, зокрема з Румунією, котра користується пасивною позицією нашої держави з ряду важливих питань та проводить політику, що шкодить нашим національним інтересам.

Серед головних проблем сучасного українського державного регулювання Інна Федотова, експерт з питань транспортно-комунікаційної безпеки, назвала відсутність активної діяльності України на міжнародних переговорах, - що призводить до втрати позицій, неучасті в привабливих зі стратегічної точки зору проектах, в тому числі і у транспортній сфері. Для покращення ситуації необхідно залучати інвестиційних коштів на ринок транспорту, продовжити уніфікацію національного законодавства у цій галузі з європейським, здійснити системне опрацювання спрощення митного оформлення вантажів, вдосконалити технічну документацію для організації руху транзитних вантажів. Також слід дбати про відповідних рівень представництва України на міжнародних переговорах із розвитку транспортно-комунікаційних проектів, - з активними позиціями і провадженням інтересів України у цій сфері.

Григорій Мальчик, заступник директора департаменту організації митного контролю Державної митної служби України, розкрив сучасний стан та проблеми виконання митною службою функції утримання та реконструкції пунктів пропуску автомобільного сполучення. Він зазначив, що на основних напрямках МТК митна служба вже має ряд досягнень. Тим не менше, хоча на сьогоднішній день затверджено вже ІІІ програму розвитку цієї сфери, - фінансування її відбувається не на належному рівні, що ускладнює перетворення території України на привабливу з інфраструктурної точки зору.

Геннадій Деркач, перший заступник начальника головного управління розвитку і технічної політики Укрзалізниці, навів статистичні дані щодо динаміки перевезень та інвестицій в розвиток Укрзалізниці, насамперед - по українських ділянках міжнародних транспортних коридорів. Також було розкрито основні напрями діяльності, на яких Укрзалізниця сконцентрувала свої зусилля з метою залучення додаткових обсягів вантажів, зокрема - розвиток контейнерно-контрейлерних перевезень, активізація співробітництва з Китаєм та все більшою кількістю країн Європи. Крім того, серед останніх досягнень - вдала організація обміну електронними інформаційними документами з РФ, Польщею, Словаччиною та рядом інших держав. Серед головних актуальних проблем було названо знос основних фондів, а також необхідність додаткових фінансових вливань у галузь для розвитку нових інфраструктурних проектів (зокрема - збільшення пропускної спроможності в напрямі портів).

У своєму виступі Дмитро Могильний, державний експерт Національного інституту проблем міжнародної безпеки, зазначив, що основною причиною небажаних тенденцій є відсутність чіткої транспортної політики України, адекватно транспортної стратегії, в якій було б означено ключові проблеми галузі. Метою такого документа має бути створення інтегрованої інфраструктури, розвиток всіх видів транспорту, - що дало б можливість вирішувати проблеми, котрі виникають на стику різних галузей та компетенцій різних відомств. А за умов надання проектам, покликаним розв'язати проблемні питання, статусу державних програм, - віднаходження джерел їх фінансування також було б полегшене.

Ігор Кіча, експерт з питань транспортної безпеки, наголосив на тому, що при взаємодії з міжнародними організаціями, для делегування представників на відповідні конвенції, присвячені транспортно-комунікаційним проблемам, - необхідно має існувати єдиний компетентний центр. Це також важливо в контексті необхідності вироблення адекватної державної стратегії із урахуванням присутності іноземних інтересів та іноземних суб'єктів у транспортно-комунікаційний сфері, - таких, що їх діяльність шкодить реалізації інтересів України на власній території.

Руслан Осипенко, в.о. завідувача відділу Міністерства закордонних справ України, поінформував присутніх щодо діяльності МЗС у сферах, які були означені іншими учасниками «круглого столу», зокрема стосовно поточного стану українсько-румунських відносин. Також він підняв проблему інформаційної протидії зовнішнім впливам, і підкреслив, що на сьогоднішній день, не існує єдиного органу, котрий формував би державну політику в цій галузі, працюючи на упередження.

Віталій Кулик, завідувач відділу Національного інституту проблем міжнародної безпеки, зосередив увагу на потребі переглянути ряд ключових позицій України. По-перше, Україна і досі виходить з установки, що Росія і Румунія будують з нами дружню, конструктивну співпрацю, - що не зовсім відповідає сучасному стану відносин з цими країнами. По-друге, у наших основних стратегічних документах зазначено, що Україна є регіональним лідером, попри реальну відсутність необхідних ресурсів, в тому числі і фінансових, щоб це лідерство реалізувати. Також було окреслено ряд питань щодо стосуються перспектив та доцільності подальшого існування ОДЕР ГУАМ. Окрему увагу було приділено замороженим конфліктам в регіоні. На пострадянському просторі виник «вакуум безпеки», - свідченням чого був конфлікт у Грузії, коли жодна інтеграційна міжнародна структура не була спроможна ані попередити, ані адекватно відреагувати на події. На думку Віталія Кулика, необхідно говорити про такі можливі схеми дій України, котрі, навіть за сучасних умов внутрішньої нестабільності, могли б забезпечити мінімізацію наших втрат під час конкурентної взаємодії з іншими країнами.

У доповіді Рустема Жангожі, провідного наукового співробітника Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України, основний акцент було поставлено на дипломатичних недоліках зовнішньої політики України, а також запропоновано рекомендації щодо уникнення розгортання цих небажаних тенденцій.

Євген Шаров, державний експерт Національного інституту проблем міжнародної безпеки, наголосив на необхідності переорієнтації української зовнішньої політики за сучасного стану світової розстановки сил, в умовах нових геополітичних координат, - насамперед у співробітництві з РФ та США. Україна не повинна належати до якогось одного геополітичного полюсу, а отже потрібно переглянути та скоригувати наші стратегії, зокрема, в енергетичній сфері, що забезпечило б консенсус глобальних гравців світової арени та транснаціональних корпорацій. Лише якщо виключити Україну з геополітичного протистояння та шукати своє місце в системі координат «Росія-Європа», - наша країна зможе будувати конструктивну політику та повноцінно реалізовувати свій потенціал.

У виступі Івана Грабовенка, головного консультанта секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони, було висвітлено питання, пов'язані з державною кадровою політикою. Проблеми у цій сфері є справедливими і для транспортної галузі, що ускладнює ефективне управління та розвиток цієї сфери. Лише за умов відновлення відповідного порядку всередині країни ми зможемо розраховувати на відновлення довіри до України на міжнародній арені.

Доповідь Дмитра Левуся, директора Центру «Український меридіан», була присвячена основним конфліктогенним факторам в регіоні, що можуть спричинити загрози комунікаційним проектам. Основними є, по-перше, комплекс проблем українсько-румунських відносин і, по-друге, взаємин Україна-Придністров'я (Молдова). Тут Україна повинна займати більш національно-орієнтовану позицію. Крім того, він підкреслив, що у ряді питань Україна програє насамперед інформаційні війни (зокрема, у випадку з каналом Дунай-Чорне море).

На думку Дениса Корнілова, головного консультанта Національного інституту проблем міжнародної безпеки, у всіх проблемах різних сфер транспортно-комунікаційної галузі існує одна спільна складова,- інформаційна, - котра впливає на стан галузі, політику ціноутворення і т.д. При наявності в країні адекватного інформаційного поля можна впливати і на ситуацію на міжнародному рівні. І спільною проблемою для транспортної системи, так само, як і для інших сфер безпеки України залишається інформаційна безпека. Наразі існує ситуація, коли Україна також не має чіткої інформації про ставлення інших країн до ситуації в Україні та до позиції України під час різних міжнародних подій (наприклад, у випадку з «газовою кризою»). Саме тому необхідно створити єдиний центр, котрий був би незалежним і здійснював потрібний моніторинг, надавав інформацію відповідним відомствам та структурам.

Підбиваючи підсумки, Анатолій Гуцал, перший заступник директора Національного інституту проблем міжнародної безпеки, відзначив актуальність порушених під час обговорення питань, а також практичний характер рекомендацій учасників дискусії.

 

Результати обговорення та рекомендації фахівців, отримані під час роботи «круглого столу», було враховано в пропозиціях Національного інституту проблем міжнародної безпеки та спрямовані до Ради національної безпеки і оборони України для використання при підготовці проекту рішення з питання «Про розбудову і модернізацію інфраструктурних систем економіки і життєдіяльності».

 




читайте також:
18.12.2009 Круглий стіл “Світовий досвід консолідації суспільства і зміцнення національної безпеки”
16.12.2009 Круглий стіл «Інформаційна прозорість та експертна підтримка прийняття державних рішень»
11.12.2009 Семінар "Програмне управління ресурсами в галузі безпеки"
10.12.2009 Міжнародна конференція з питань реформування системи управління сектором безпеки в умовах розгортання кризових ситуацій
04.12.2009 Круглий стіл “Майбутнє безпеки – інформаційні інновації (суспільство, наука та бізнес)”
Стратегічна панорама
Стратегічна Панорама   Національний інститут проблем міжнародної безпеки видає щоквартальний науково-аналітичний збірник "Стратегічна Панорама".

 

Спеціалізована Вчена Рада
Постановою президії ВАК від 12 березня 2008 р. № 14-08/3 в інституті створено спеціалізовану вчену раду Д26.723.01 із правом приймати до розгляду та проводити захист дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук зі спеціальностей:

21.01.01 – Основи національної безпеки держави
(паспорт перелiк питань);

21.03.01 – гуманітарна і політична безпека держави;

21.03.02 – регіональна безпека держави;

21.03.03 – геополітика

21.04.01 – Eкономічна безпека держави
(паспорт перелiк питань);

Головою спецради призначено д.філос.н, професора М. А. Ожевана, ученим секретарем спецради - к.політ.н. Т. С. Стародуб.

Видання

Публікації

Моніторинг