Рада національної безпеки і оборони України

Інститут утворено Указом Президента України від 16 березня 2001 року № 173 “Про Національний інститут проблем міжнародної безпеки”.

Інститут ліквідовано Указом Президента України від 2 квітня 2010 року № 471 “Про оптимізацію діяльності з розроблення наукових засад національної безпеки України”.

 

Круглий стіл «Моніторинг та прогнозування у системі національної безпеки України»


24.06.2009

25 червня 2009 року в Національному інституті проблем міжнародної безпеки при РНБОУ (НІПМБ) відбувся Круглий стіл на тему «Моніторинг та прогнозування у системі національної безпеки України».

Робота експертів була організована у вигляді 4-годинного “мозкового штурму”, який тривав впродовж двох сесій: «Моніторинг та прогнозування у державній та недержавній системах забезпечення національної безпеки: проблеми координації» (модератор Микола Ожеван, завідувач відділу НІПМБ) та «Моніторинг та прогнозування в процесі імплементації рішень у системі національної безпеки України» (модератор Максим Розумний, завідувач відділу НІПМБ).

В роботі Круглого столу взяли участь керівники та провідні фахівці Апарату РНБОУ та НІПМБ: директор НІПМБ Олександр Власюк; радник Секретаря РНБО України Лідія Смола, заступник начальника департаменту Служби безпеки України Олександр Литвиненко, перший заступник голови Державного комітету інформатизації України Андрій Семенченко; заступник генерального директора Українського національного інформаційного агентства “Укрінформ” Анатолій Михайлов; завідувач сектору апарату РНБО України Андрій Шаповалов, завідувачі відділів НІПМБ Микола Ожеван, Максим Розумний, Борис Парахонський; завідувач відділу інституту проблем національної безпеки РНБО України Ігор Макаренко; державні експерти, головні консультанти та провідні спеціалісти НІПМБ  Валерій Кузьменко, Ольга Вергун, аспіранти та здобувачі НІПМБ Валентин Петров, Олександр Тарасенко, Денис Кіслов та інші.

 

Серед запрошених гостей кругло столу були: віце-президент Українського союзу УСПП з корпоративної безпеки Василь Крутов,  ректор університету єкономіки та права «КРОК» Сергій Лаптєв, член експертної ради ВАК України Володимир Сідак, директор Інституту менеджменту безпеки Павло Пригунов, заступник директора департаменту МЗС України Олександр Самарськийпрофесор Національного університету МВС Віктор Циганов; директор програм U.S.-Ukraine Business Council Людмила Дудник, дитектор науково-методичного центру системного аналізу і статистики НТУУ «КПІ» Галина Бахтіна, генеральний директор Університету ефективного розвитку Олег Бахтіяров,  виконавчий директор центру соціологічних досліджень «Софія» Володимир Лупацій,  завідувач кафедри Київського національного університету ім Т. Шевченка Олександр Наконечний, виконавчий директор ЦСМД «SOCIS» Олександр Стегній, доцент Міжрегіональної академії управління персоналом Рената Марутян, а також представники мас-медіа, державних органів, недержавних організацій тощо.

З привітальним словом до присутніх звернувся Олександр Власюк, директор Національного інституту проблем міжнародної безпеки

У вступному слові директор інституту О.Власюк, зазначив, що будь-яка серйозна аналітика починається з моніторингу - це спеціально організованого, систематичного спостереження за станом  об'єктів, явищ, процесів з метою  їхньої оцінки,  контролю, прогнозування, який є, так би мовити, її «чорним хлібом». Адже без невпинного системного відстеження певного об’єкту, процесу, явища, ситуації тощо годі говорити про аналіз та висновки, придатні для прийняття керівних й управлінських рішень. Зазвичай тут йдеться про управлінські консенсусні технології, пов’язані з необхідністю вибору найоптимальніших альтернатив серед усіх можливих та конкуруючих між собою версій (принцип «найменшого зла»). Труднощі, з цим пов’язані, зумовлені тими основними чинниками, які не задіяні у прикінцеве прийняття рішення, але мають істотне значення на етапах збору та опрацювання висхідної інформації, її структурування й класифікації.

Проблема моніторингу та критеріальних системних оцінок у прийнятті оптимальних рішень має, з нашого погляду, формулюватися під кутом зору подолання кризи керованості у різноманітних сферах державного та соціального життя сучасної України. Методологією такого підходу є один із оригінальних напрямків сучасного системного руху, - концептуальне проектування систем організаційного управління.

На жаль, подібний підхід не отримав поки що належного розуміння та розвитку в Україні, що мало би, з нашого погляду, бути предметом нашого нинішнього експертного обговорення. Ми також хочемо запропонувати Вашій увазі узагальнення нашого скромного досвіду проведення моніторингу.

Міжнародний моніторинг, який постійно проводиться в НІПМБ, є інформаційно-аналітичним оглядом значущих міжнародних подій у контексті їх актуальності для міжнародного позиціювання України, зовнішньої і безпекової політики України.

В нашому Інституті працює досить розвинена служба моніторингу, підпорядкована першому заступнику з наукової роботи. Передусім це щотижневий моніторинг НІПМБ «Знакові події міжнародного життя» як один із важливих напрямів прикладних розробок НІПМБ. Результати Моніторингу направляються усім зацікавлені інстанціям й передусім  Апарату РНБОУ, Секретаріату Президента України. Дані цього та інших подібних моніторингів розміщується в електронних базах даних Інституту і на сайті НІПМБ (у відповідному форматі), а також активно використовуються у дослідженнях і розробках Інституту.

У підготовці Моніторингу беруть участь усі наукові відділи і радники Інституту відповідно до сфер своєї компетенції. Керівники відділів безпосередньо організують і контролюють роботу з підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів до Моніторингу та несуть персональну відповідальність за їх якість і своєчасність подання.

Інформаційно-аналітичні матеріали до Моніторингу готуються відділами у вигляді окремих «повідомлень», структурованих за сферами досліджень (міжнародні відносини, глобальна і регіональна безпека, міжнародна економіка, соціальна політика тощо) або за актуальною проблематикою (світова фінансово-економічна криза, боротьба з тероризмом тощо).       

Аналітичні матеріали концептуального змісту із моніторингом включно, на відміну від дискурсів ідеологічного або публіцистичного гатунку, мають бути витримані в дусі "політкоректності". Практично це означає, що аналітика не повинна бути ідеологічно чи персонально ангажованою, не повинна постачати аргументи "за" або "проти" на догоду різним протиборчим політичним силам. Цінність предметного багатоаспектного аналізу в аналітиці бере гору над конфронтаційним ідеологічним "рефлексом".

У першій сесії: «Моніторинг та прогнозування у державній та недержавній системах забезпечення національної безпеки: проблеми координації» прийняли участь:

Василь Крутов, віце-президент Українського союзу УСПП з корпоративної безпеки  ініціював питання щодо формування нової архітектури системи національної безпеки на основі цивілізованого співвідношення її державної та недержавної складових. Зокрема, пропонував утворити в структурі РНБО суспільно-дорадчі комісії; про патронат РНБО над громадянськими ініціативами у сфері нацбезпеки; пропонував залучити представників неурядових структур, як незалежних експертів і консультантів, до підготовки питань та напрацювань проектів рішень РНБО; про участь (у тому числі, на чолі комісій) у розслідуваннях фактів, котрі мають значний суспільний резонанс; задіяти системи держзамовлень на альтернативну неурядову експертизу концепцій і програм, спрямованих на захист життєво важливих інтересів України.

Олександр Литвиненко, заступник начальника департаменту Служби безпеки України акцентував увагу учасників круглого столу на саме поняття  моніторингу, як певного механізму, який, на основі жорстко визначених процедур, надає суб’єкту прийняття рішень оперативно, повно і адекватно отримувати інформацію про стан певного об’єкту. В цьому визначенні, важливими є всі складові, зокрема: моніторинг здійснюється на основі жорстких процедур і дає уявлення і заміри  про стан об’єкту на певний момент часу; моніторинг здійснюється для прийняття рішень чи усвідомлення суб’єктом прийняття рішень ситуацій.

Власне моніторинг виступає певною системою фільтрів на основі якого одержується інформація про події та процеси в певному об’єкті. Тут необхідно виходити з чіткого розуміння, що у будь якому моніторингу та його першим фільтром є ціннісна основа моніторингу. Так ціннісна основа нашої свідомості або ширше – когнітивна основа, будуть визначати факти, які ми побачимо або звернемо увагу під час моніторингу.

Друге. Ми мусимо чітко усвідомлювати, що сам об’єкт моніторингу нам доступний не на пряму, а за допомогою, медіації якогось проміжного суб’єкту, наприклад, засобів масової інформації. При моніторингу політичного життя ми вивчаємо не саме політичне життя, а представлення про нього, наприклад в засобах масової інформації чи ми вивчаємо певні настрої при соціологічних дослідженнях. Чи ми можемо досліджувати повідомлення людей, які беруть участь в самому процесі. Тобто ми маємо справу не з самим об’єктом, а з масивом інформації про цей об’єкт сформульований за певними правилами і здійснюючи моніторинг ми мусимо обов’язково це усвідомлювати. База даних, яка формується на основі вивчення нашого об’єкту мусить бути достатньо повною і для ефективного моніторингу нам необхідно забезпечити певну його глибину.

При здійсненні моніторингу необхідно визначати правила, яка інформація повинна попадати до бази. Необхідно максимально знижувати вплив людського чинника в цих процедурах.

Віктор Циганов, професор Національного університету внутрішніх справ пропонував активізувати роботу в напрямку розробки системи критеріїв розвитку держави, щодо чіткого розмежування понять загрози та не загрози для національної безпеки держави, а також про хибність  в поняттях національних інтересів та державних інтересів.

Можливо констатувати, що в Україні ні якої уваги не приділяється експертному середовищу, в Україні експертне середовище в основному зводиться до політичного консюмеризму. Справа в тому, що влада і політика в Україні в значній мірі персоналізовані. Тому, будь яка думка, хоч вона тисячу разів обґрунтована хоч експертами, хоч вченими, якщо не підходить політиками - буде відкидатися. Необхідно дотримуватися тих речей, що є, тих речей, що вже працюють. Так, Василь Васильович Крутов, згадав про патріотичне виховання, яке робочою групою не доведено до кінця. Перша спроба з керівниками громадських організацій була здійснена В. Крутовим

Валерій Кузьменко, державний експерт НІПМБ, який вже понад 40-к років займається прогнозуванням в економічній галузі. Розповів про варіантні прогнози, а також поділився досвідом підготовки економічного моніторингу, щодо економічної кризи в світі й в Україні зокрема, детально зупинився на ефективних заходах в подоланні  антикризових шляхів.

 

В дискусіях першої сесії своїми думками щодо обговорюваної проблематики поділилися Володимир Фесенко - директор Центру політичного аналізу «Пента», Павло Пригунов – директор інституту менеджменту безпеки, Олександр Наконечний – завідувач кафедри Київського національного університету ім. Т.Шевченка, Володимир Лупацій – виконавчий директор Центру соціологічних досліджень «Софія», Лідія Смола – радник Секретаря РНБО України.

В роботі другої сесії «Моніторинг та прогнозування в процесі імплементації рішень у системі національної безпеки України», модератор Миксим Розумний, прийняли участь

Галина Бахтіна, директор Науково-методичного центру НТУУ «КПІ» в своїй доповіді «Система освіти як пріоритетна складова національної безпеки України: проблеми моніторингу, аналізу та прогнозування», зупинилася на питаннях освіти як системоутворюючого фактору для розвитку країни. Відмітила, що порушення внутрішнього розвитку відбувається за рахунок розриву швидкості протікання процесів інтеграції та диференціації, що помічено і в освітянському просторі.

 

Андрій Семенченко, перший заступник голови Державного комітету інформатизації України, у своєму виступі наголосив на актуальності теми, винесеної на обговорення, зупинився зокрема на питанні електронного урядування, як одного з напрямків, необхідних передумов позитивних змін у процесах імплементації рішень у системі національної безпеки  держави. Разом з тим, доповідач звернув увагу на проблеми організаційно-технічного плану щодо впровадження е-урядування, відсутності належного інформаційного середовища, належного доступу до інформаційних ресурсів, відсутність дієвих електронних баз даних тощо.

Анатолій Михайлов, заступник генерального директора Українського інформаційного агентства «Укрінформ» ретроспективно відобразив інформаційно-телекомунікаційну галузь на прикладі кількох країн, зокрема Німеччини, Індії, Риму, України. В 1997 році на виставці Цебіт, що проходить в Гановері Індія святкувала мільярдний рубіж продажу програмного забезпечення на світових ринках, на той час в сфері програмування працювало близько 15-20 тисяч фахівців. У Німеччині в 1996 року інформатика і телекомунікація у формуванні ВВП вийшли на перше місце й випередила автопром. Щодо України, то ситуація на краще не змінилася й до нині. Зауважив, що держкомстат України і на сьогодні не володіє інформацією про розвиток інформаційної галузі на теренах держави.

Олег Бахтіяров, генеральний директор Університету ефективного розвитку зупинився  на порівнянні переваг та недоліків державних та недержавних аналітичних центрів. Зокрема, державні центри мають перевагу в реальному впливі на прийняття рішень, мають матеріальні та інформаційні ресурси. Серед недоліків – методологічні й методичні обмеження, оскільки повинна бути оцінка з боку Академії наук тощо. Обмеження  й відповідно залежність від системи політичних рішень, політичних потреб в Україні послаблюється в силу відокремлення політичної еліти від держави як такої.

Ігор Макаренко, завідувач відділу інституту проблем національної безпеки РНБО України, згадав про висновки дослідників Римського клубу Форостера та Медоуза, які свого часу спрогнозували кризу на початок 2000 року. Вони прийшли до двох важливих висновків.

По перше – прогнозування не можна віднести до категорії науки. Прогнозування є функцією науки, будь-якої науки на ту глибину, на яку дозволяє дана конкретна теорія.

По друге – прогнозування та план є двома сторонами одного й того ж процесу. План як прогноз, завжди формує  стабільні умови розвитку економічної системи. В першу чергу це стосується фінансових планів, проте в умовах нестабільної економічної динаміки, в умовах, коли наростає загроза економічної безпеки  кризи й наростання хаосу роль прогнозу        зростає.

Життя підтвердило вірність й велику силу інструментів, які грунтуються на макроекономічній теорії. Це в першу чергу, система національних рахунків, а також всі ті системи, які були запропоновані по платіжним балансам міжнародним валютним фондом й іншими міжнародними організаціями, які були розроблені буквально в останній час й були рекомендовані для всіх країн стіту.

Доповідач зважив на необхідність враховувати горизонт прогнозування – рік максимум півтора, оскільки згодом горизонт прогнозу роздвоюється на сценарії. Досвід аналітика грає неабияку роль. Прогноз та аналіз – це знання процесу від початку до кінця. Довгострокове прогнозування працює в галузі нелінійних динамічних моделей, детермінованого хаосу в тому випадку, якщо процеси йдуть керовані. Ці хвильові процеси вже використовують провідні аналітичні центри, зокрема ЦРУ, МВФ, Світовий банк.

Під час дискусії другої сесії виступили Олександр Самарський – заступник директора департаменту МЗС України, Олександр Стегній – виконавчий директор ЦСМД «SOCIS», Людмила Ходос – голова ВГО «Край»,  Рената Марутян – доцент Національної академії державного управління при Президентові України, Валентин Петров – здобувач НІПМБ, Олександр Тарасенко– здобувач НІПМБ , Деніс Кісолов– аспірант НІПМБ -  висловили свої позиції стосовно даної тематики.

 

Підвів підсумки круглого столу Олександр Власюк, директор  Національного інституту проблем міжнародної безпеки, який зазначив,  що  в обговоренні даної проблематики нас передусім цікавили критеріальні оцінки в організації моніторингу й прогнозування в процесі підготовки, прийняття та імплементації державних рішень в системі національної безпеки й оборони України. Йшлося також про моніторинг процесу виконання самих рішень, а також ризиків, викликів та загроз з цим пов’язаних, особливо враховуючи той факт, що рішення у нас часто, як кажуть дотепники, радше трапляються, аніж приймаються.

Відбулася конструктивна розмова щодо проблем взаємодії й координації державної та недержавної систем моніторингу й прогнозування в сфері національної безпеки, щодо аналітичної складової безпекових рішень на рівні держави, структур громадянського суспільства та бізнесу, щодо проблем погодження цих рішень, взаємозв’язку й взаємодії державних й недержавних аналітичних центрів (think tanks), задіяних в процесі підготовки, прийняття та імплементації безпекових рішень в Україні на етапах моніторингу, аналізу та прогнозування.

Окрему другу сесію ми присвятили обговоренню досвіду електронного моніторингу імплементації рішень в структурі Апарату РНБОУ. Адже статистика Апарату РНБОУ засвідчує, що нині виконується не більше третини рішень, які ухвалює такий колективний орган як РНБОУ. Це є один із яскравих проявів кризи керованості як найгіршої з тих криз, які нині переживає Україна.

Відтак ми вийшли на українську державну політику реалізації рішень, на розмову про її вади й недоліки та перспективи усунення цих недоліків. Тема моніторингу тут особливо доречна. Оскільки йдеться про труднощі забезпечення збалансованості та об’єктивності рішень в умовах інформаційної закритості та надмірної відкритості владних структур, про тему моніторингу інформаційних війн та спецоперацій, спрямованих проти України.

Ми дійшли ключового висновку щодо  необхідності єдність інтелектуальної, економічної та політичної еліт, держави й суспільства як ключова передумова успішної імплементації рішень в системі національної безпеки





читайте також:
18.12.2009 Круглий стіл “Світовий досвід консолідації суспільства і зміцнення національної безпеки”
16.12.2009 Круглий стіл «Інформаційна прозорість та експертна підтримка прийняття державних рішень»
11.12.2009 Семінар "Програмне управління ресурсами в галузі безпеки"
10.12.2009 Міжнародна конференція з питань реформування системи управління сектором безпеки в умовах розгортання кризових ситуацій
04.12.2009 Круглий стіл “Майбутнє безпеки – інформаційні інновації (суспільство, наука та бізнес)”
Стратегічна панорама
Стратегічна Панорама   Національний інститут проблем міжнародної безпеки видає щоквартальний науково-аналітичний збірник "Стратегічна Панорама".

 

Спеціалізована Вчена Рада
Постановою президії ВАК від 12 березня 2008 р. № 14-08/3 в інституті створено спеціалізовану вчену раду Д26.723.01 із правом приймати до розгляду та проводити захист дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук зі спеціальностей:

21.01.01 – Основи національної безпеки держави
(паспорт перелiк питань);

21.03.01 – гуманітарна і політична безпека держави;

21.03.02 – регіональна безпека держави;

21.03.03 – геополітика

21.04.01 – Eкономічна безпека держави
(паспорт перелiк питань);

Головою спецради призначено д.філос.н, професора М. А. Ожевана, ученим секретарем спецради - к.політ.н. Т. С. Стародуб.

Видання

Публікації

Моніторинг