Рада національної безпеки і оборони України

Інститут утворено Указом Президента України від 16 березня 2001 року № 173 “Про Національний інститут проблем міжнародної безпеки”.

Інститут ліквідовано Указом Президента України від 2 квітня 2010 року № 471 “Про оптимізацію діяльності з розроблення наукових засад національної безпеки України”.

 

Національний кодекс розвідувальної етики


3.03.2010

Проект

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ КОДЕКС РОЗВІДУВАЛЬНОЇ ЕТИКИ

Національний Кодекс розвідувальної етики (далі - Кодекс) декларує єдині вимоги до поведінки осіб, уповноважених на виконання розвідувальних функцій (далі - розвідники, співробітники розвідувальних органів України), якими вони мають керуватись під час виконання своїх службових обов'язків та в приватному житті і за якими в суспільстві оцінюється ефективність їхньої діяльності.

Кодекс адресується до всієї розвідувальної спільноти України і кожного розвідника окремо як суб'єктів, діяльність яких ґрунтується на демократичних цінностях та сприяє їх утвердженню.

Кодекс має за мету стимулювати до верховенства високопрофесійних імперативів у розвідувальному середовищі.

 

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

1.1. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

Наведені в цьому Кодексі терміни вживаються в такому значенні:

розвідник - це державна посадова особа, яка наділена особливою довірою з боку держави та уповноважена нею здійснювати розвідувальну діяльність в її інтересах;

професіоналізм - рівень високої фахової майстерності і культури розвідника, який досягнуто завдяки ставленню до своєї справи як мистецтва, постійному самовдосконаленню через набуття знань та практичного досвіду і передбачає абсолютну відданість інтересам народу і держави, яку представляють демократичні інститути влади;

доброчесність - сумлінне виконання вимог Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, чесне і поважне ставлення до людей, неухильне дотримання етичних норм суспільства;

корпоративність - культурне середовище професіоналів у розвідці, що формується через систему моральних та етичних принципів, норм, традицій.

 

1.2. ОСНОВОПОЛОЖНІ ПРИНЦИПИ РОЗВІДУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Визначені у Кодексі як основоположні моральні цінності та норми поведінки розвідників й інших співробітників розвідувальних органів України ґрунтуються на принципах, що сформульовано у Міжнародному Кодексі поведінки державних посадових осіб, прийнятому 12.12.1996р. Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй, Європейській конвенції з прав людини, рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо розвідувальних служб, законодавчо визначених принципах діяльності співробітників розвідувальних органів України та враховують сучасні гуманістичні тенденції у функціонуванні розвідок провідних держав світу.

Основоположними принципами розвідувальної діяльності та її етики є:

  • законність;

  • повага і дотримання прав та свобод людини і громадянина, гуманність;

  • безперервність і оперативність у виконанні розвідувальних завдань;

  • компетентність, ефективність і персональна відповідальність;

  • раціональне співвідношення прозорості та конфіденційності у службовій діяльності;

  • розмежування сфер діяльності розвідувальних органів, взаємодія і координація їх діяльності;

  • позапартійність, політична неупередженість та об'єктивність;

  • підконтрольність і підзвітність відповідним органам державної влади в межах, передбачених законом;

  • поєднання єдиноначальності і колегіальності.

II. ВИМОГИ ДО ПОВЕДІНКИ РОЗВІДНИКІВ

 

2.1. ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ГУМАННІСТЬ

Право на здійснення розвідувальних функцій передбачає постійну високу відповідальність перед Українським народом, який доручив розвіднику особливу місію. Від його доброчесності та професіоналізму залежить ефективне вирішення поставлених завдань, довіра громадян до держави і розвідувальних органів України.

Розвідник усвідомлює, що розвідка - лише інструмент політики, яка є прерогативою керівництва держави. Водночас готовий аргументовано відстоювати позицію розвідки, незважаючи на можливу шкоду власним інтересам, всіляко, насамперед, через підвищення свого фахового і культурного рівня, піклується про високе суспільне визнання професії, яке є результатом звершень розвідників минулого та сучасного.

Розвідник виконує свої службові обов'язки та завдання органів і осіб, яким підпорядкований, компетентно, вчасно, результативно дбає про ефективне використання державних засобів і власності. Ставиться до здійснення розвідувальних функцій як творчого процесу, зосереджуючись на пошуку найпродуктивнішого вирішення поставлених завдань.

Перебуваючи на службі та після її завершення, розвідник не має права розголошувати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома під час виконання службових обов'язків, або використовувати її для задоволення особистих інтересів чи інтересів пов'язаних з ним фізичних і юридичних осіб, якщо виконання обов'язків або вимоги правосуддя не потребують іншого.

Обережне ставлення до конфіденційної інформації - це не лише професійна вимога, а й моральний імператив поваги до прав і гідності людини, відповідальності за її безпеку.

Важливим критерієм ефективності розвідувальної діяльності є співрозмірність можливостей, зокрема, щодо збирання, накопичення та використання інформації, яка стосується особистості, з гарантією достатності для досягнення законних, справедливих і конкретних цілей.

Не можна посилатися на загрозу війни або інтересам національної безпеки для виправдання тортур, шкідливих для життя, здоров'я, честі і гідності людини методів і засобів. До таких дій, як свідчить світовий досвід, готові вдатися лише позбавлені головної якості розвідника - професіоналізму!

 

2.2. ЛОЯЛЬНІСТЬ

Розвідник має бути абсолютно відданим державним інтересам України, що представляють демократичні інститути влади.

Філософія розвідки не припускає підпорядкування кон'юнктурним політизованим впливам. Виключається участь розвідників у діяльності політичних об'єднань, використання розвідувальних можливостей і ресурсів у партійних або приватних інтересах.

Розвідник завжди виявляє лояльність до демократичних інститутів влади, незалежно від того, якими партіями вона сформована. На службі й у побуті уникає акцентованої демонстрації своїх релігійних або політичних переконань.

Під час здійснення розвідувальних функцій не можна враховувати обставини, що не стосуються предмета справи, у тому числі особисту прихильність або неприязнь до будь-яких осіб, виявляти упередженість за ознаками ідеологічних, релігійних та інших переконань, статі, раси, кольору шкіри, етнічного та соціального походження, майнового стану, мовними або іншими мотивами.

 

2.3. КОРПОРАТИВНІСТЬ

Розвідник дотримується вимог доброчесності, загальноприйнятих правил коректності та ввічливості, етикету поведінки, з повагою ставиться до професіоналізму і компетентності колег.

Основу розвідувальної спільноти становлятьл професіонали, які є законодавцями і носіями корпоративності, патронують малодосвідчених співробітників, долучають їх до засад фахової майстерності і культури, прагматичного ставлення до специфічних ситуацій, пов'язаних з труднощами етичного порядку.

Авторитет і людські чесноти керівництва, стиль управління в розвідці має визначальну роль у стимулюванні корпоративної етики, щоб атмосфера солідарності і взаємодопомоги, продуктивні традиції корпусу професіоналів ставали частиною кредо кожного розвідника, особливо серед новопризначених.

Критичні зауваження щодо роботи розвідника з боку керівника не повинні принижувати особисту гідність, натомість стимулювати його до виправлення можливих помилок, розширення своїх знань, підвищення професійного рівня.

Корпоративність має бути основою для формування атмосфери партнерства та співробітництва української розвідувальної спільноти з партнерами з інших країн в інтересах загальної боротьби проти сучасних загроз безпеці миру та людству, захисту прав людини.

Заохочуючи здорову конкуренцію розвідок, не допускати конфронтаційних настроїв стосовно колег та іноземних партнерів. У разі відвертої агресивності, спонсорства міжнародного тероризму тощо надавати суб'єкту значення жорсткого опонента.

 

2.4. УТРИМАННЯ ВІД ВИКОНАННЯ НЕЗАКОННИХ НАКАЗІВ

Якщо рішення чи доручення керівника суперечить законодавству України і має антигуманну спрямованість, розвідник має письмово мотивувати свої заперечення і відмову від виконання. У разі наполягання на виконанні - повідомити керівника вищого рівня або відповідні контролюючі органи.

Ніхто не може бути звільнений з посади або змушений до такого звільнення чи іншим чином переслідуватися за повідомлення про неправомірні дії.

Розвідник несе персональну відповідальність за особисті дії, а також за дії підлеглих за його вказівкою.

 

2.5. УНИКНЕННЯ КОЛІЗІЙ І КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ

Розвідник має суворо утримуватися від використання неналежним чином грошей, власності, послуг або інформації, отриманих під час виконання своїх службових обов'язків, для здійснення діяльності, не пов'язаної з реалізацією офіційних функцій.

Розвідники не використовують службові можливості для отримання особистих або фінансових здобутків, задоволення своїх приватних інтересів та потреб членів родини і пов'язаних з ним фізичних і юридичних осіб.

Здійснення розвідувальних функцій не припускає будь-яких зловживань та ситуацій, що можуть спричинити виникнення колізії між службовим обов'язком розвідника та його близьких родичів чи інших пов'язаних з ним юридичних і фізичних осіб, приватними інтересами.

Розвідник повідомляє керівництво про обставини, які можуть призвести до конфлікту інтересів, та негайно вжити заходів щодо усунення таких обставин, які можуть впливати на доброчесну поведінку розвідника.

 

III. СПЕЦИФІКА ЕТИЧНИХ ОБМЕЖЕНЬ У РОЗВІДЦІ

Певні етичні норми в розвідці мають свою специфіку через те, що їх ігнорування створює передумови для матеріалізації моральних втрат у реальні перешкоди для виконання розвідувальних функцій, небезпеку криміналізації діянь та навіть зраду. Тому окремими регуляторними документами регламентується порядок:

  • застосування дисциплінарного статуту;

  • використання та обміну службовою інформацією;

  • отримання подарунків, благ та інших ознак уваги.

IV. КОНТРОЛЬ ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОРУШЕННЯ НОРМ КОДЕКСУ

Керівники зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання проявам не доброчесної поведінки підлеглих шляхом організації та проведення навчань щодо роз'яснення положень цього Кодексу, забезпечення постійного контролю за його виконанням.

Як інструмент виконання Кодексу пропонується створення незалежного контрольного комітету з числа найдосвідченіших професіоналів-розвідників.

Дотримання вимог цього Кодексу обов'язково враховується під час оцінювання службової діяльності розвідника та вирішення питання щодо просування по службі.

 

 




читайте також:
02.03.2010 НАЦІОНАЛЬНИЙ КОДЕКС РОЗВІДУВАЛЬНОЇ ЕТИКИ (коментарі)
14.07.2006 "Як контролювати воєнну сферу держави"
08.04.2002 "УРОКИ РЕФОРМУВАННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СФЕРИ"
Стратегічна панорама
Стратегічна Панорама   Національний інститут проблем міжнародної безпеки видає щоквартальний науково-аналітичний збірник "Стратегічна Панорама".

 

Спеціалізована Вчена Рада
Постановою президії ВАК від 12 березня 2008 р. № 14-08/3 в інституті створено спеціалізовану вчену раду Д26.723.01 із правом приймати до розгляду та проводити захист дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук зі спеціальностей:

21.01.01 – Основи національної безпеки держави
(паспорт перелiк питань);

21.03.01 – гуманітарна і політична безпека держави;

21.03.02 – регіональна безпека держави;

21.03.03 – геополітика

21.04.01 – Eкономічна безпека держави
(паспорт перелiк питань);

Головою спецради призначено д.філос.н, професора М. А. Ожевана, ученим секретарем спецради - к.політ.н. Т. С. Стародуб.

Видання

Публікації

Моніторинг