Рада національної безпеки і оборони України

Інститут утворено Указом Президента України від 16 березня 2001 року № 173 “Про Національний інститут проблем міжнародної безпеки”.

Інститут ліквідовано Указом Президента України від 2 квітня 2010 року № 471 “Про оптимізацію діяльності з розроблення наукових засад національної безпеки України”.

 

"МАХОВИК "БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ"


10.05.2005
СЄВЄКІНА Ольга

Після атак на Всесвітній торговий центр Дж.Бушем утворено нову структуру у виконавчій владі США - Управління національної безпеки США всередині країни (Office of homeland security), спрямовану на централізацію влади в руках Дж.Буша та його команди. Головою управління, причому без будь-якого схвалення Конгресом США, призначено давнього друга президента Дж.Буша - колишнього губернатора штату Пенсільванія Т.Ріджа. Основним завданням, яке поставив президент США перед головою управління, є вироблення загальнонаціональної стратегії боротьби з тероризмом. Тим самим функція контролю за проведенням антитерористичної операції всередині країни повністю перейшла до голови Управління національної безпеки США Т.Ріджа, а отже й до президента США. Але основна функція Т.Ріджа - це моніторинг за ситуацією усередині країни та нейтралізація будь-якої критики на адресу президента США та його "команди яструбів". Саме зі створення Управління національної безпеки всередині країни розпочато у США процес централізації влади. Зараз перед нами постає зовсім нова Америка, де утверджується якісно новий характер внутрішнього розвитку країни, що досі пишалася своєю демократичністю. Дане управління та закони, прийняті після 11 вересня, встановлюють поведінкові кордони не лише для громадян США, але й для політичної системи США. Створено нові механізми управління країною заради політичних та економічних інтересів "команди Буша", що складається з представників Пентагону, оборонно-промислового комплексу, фармацевтичної промисловості тощо.

На перших порах несподіваність самого терористичного акту і шок, який охопив демократичне крило політичного істеблішменту США, дозволяли Дж.Бушу та його "команді" (на чолі з "яструбом" Д.Рамсфельдом) втілювати в життя свої економічні та політичні плани: обмеження повноважень Конгресу США, нечуване збільшення бюджету Пентагону, контроль за інформаційними потоками, мінімізація функцій судової та законодавчої влади, створення практично диктаторської влади президента Дж.Буша, контролювання фінансових потоків як всередині країни, так і за її межами, війна в Афганістані, проведення антитерористичних рейдів по всьому світу (від Грузії до Філіппін) тощо.

Але нездійсненність чи незавершеність ряду антитерористичних заходів "першої фази по боротьбі з тероризмом", визначена рамками війни в Афганістані, дедалі більше почала виказувати, що всі "антите-рористичні заходи" США мають суто декларативний характер і покликані прикрити реальні цілі широкомасштабних військових, економічних, фінансових, інформаційно-пропагандистських дій Сполучених Штатів - розширення зони стратегічних інтересів американо-базованих ТНК та вирішення глобальних геополітичних завдань США.

Невдачі "команди" Дж.Буша стали одним з основних козирів демократичних сил США у їх передвиборній гонці до проміжних виборів у Конгрес США, що відбудуться на початку листопада 2002 р.

Можливо, для нейтралізації критики з боку демократів та антите-рористичної коаліції (дедалі більше лунає критики на адресу США щодо проведення їх "антитерористичної операції" по всьому світу з боку їх найближчих союзників - європейських країн) Дж.Бушем у березні 2002 р. анонсовано перехід до другої фази "боротьби з тероризмом". Тим самим умовно США намагаються заявити про досягнення результатів під час "першої фази" боротьби з тероризмом.

На світовій арені "другу фазу" боротьби з тероризмом розпочато з розширення зони антитерористичної операції - вже затверджено плани щодо війни проти Іраку. Але для початку "другої фази" США потрібно, окрім накопичення нових сил та коштів, врегулювати Палестино-ізраїльський конфлікт, нейтралізувати критику як на світовій арені, так і всередині країни.

"Друга фаза військової операції" усередині країни характеризується тим, що "команда" Дж.Буша намагається врахувати свої основні прорахунку стосовно впровадженого нею імперативу "боротьба з тероризмом", починаючи зі створення єдиної концепції трактування "терористичних загроз" у самих Сполучених Штатах. Першим кроком на цьому шляху було створення адміністрацією Дж.Буша ряду відомств по контролю за інформаційними потоками щодо проведення антитерористичної операції - Департаменту стратегічного впливу - для ведення інформаційної війни за межами країни (Office of Strategic Influence) та відділу зовнішнього впливу в Білому домі під умовною назвою "Глобальна дипломатія".

Другим кроком стало створення Консультативної системи внутрішньої безпеки (Homeland Security Advisory system - HSAS). Відповідна "директива З" підписана президентом США Дж. Бушем 12 березня 2002 р. Очолив дану структуру міністр юстиції та генеральний прокурор США Дж.Ешкрофт, зобов'язаний, однак, узгоджувати всі свої дії з головою Управління внутрішньої безпеки США Т.Ріджем. Дж.Ешкрофт - це лише номінальний керівник нової структури США, а реальним координатором її виступає голова Управління внутрішньої безпеки США всередині країни Т.Рідж.

Мета Консультативної системи внутрішньої безпеки (КСВБ) - покращання координації дій усіх гілок влади (від федерального до місцевого рівня) стосовно визначення терористичних загроз та механізмів запобігання терористичним атакам. Основні рекомендації щодо визначення терористичних загроз та методів протидії терористичним атакам розробляються, в основному, головою Управління внутрішньої безпеки США Т.Ріджем, федеральні та місцеві органи влади приймають їх до відома й повинні їх виконувати.

Приведення до одного знаменника "терористичних загроз" дає "команді" Дж.Буша ще більше прав щодо управління ситуацією в США. Тим самим країна буде триматися під постійним пресингом та контролем з боку "команди" Дж.Буша. Відповідно до "директиви 3", всі аварійні системи різного рангу - від державних до приватного сектора - мають координувати свої дії з Консультативною системою внутрішньої безпеки. Крім того, "надзвичайний стан" може бути введено як по всій країні, так і в окремо взятому регіоні чи місті США, а також в окремій галузі виробництва, включаючи державний та приватний сектори економіки. КСВБ координує також зусилля ФБР та ЦРУ. Тим самим створення КСВБ - це ще один крок на шляху нейтралізації конкурентної боротьби між ФБР та ЦРУ. Дана система - це приведення до одного знаменника всіх дій всередині США, а отже поступове нівелювання демократичних цінностей США.

По суті КСВБ - це створення п'яти умов введення надзвичайного стану в країні, за аналогією з DefCon (умови оборони) - система для збройних сил США. Зазначимо, що ці п'ять умов введення надзвичайного стану - це п'ять рівнів маніпуляції свідомістю громадян Америки та нагадування всьому світові, що загроза нових "терористичних атак" існує постійно. КСВБ формує новий різновид страху серед громадян Америки - "терористична загроза". НSАS встановлює п'ять умов щодо терористичних загроз (тобто п'ять стереотипних механізмів маніпуляції свідомістю американців через їхній страх), що передбачають визначені заходи попередження:

1. Нижча умова - зелений. Мінімальний ризик терористичних атак. Можуть застосовуватися такі заходи попередження: а) удосконалення та виконання попереджувальних заходів; б) персонал може навчатися у НSАS, відомчі чи специфічні заходи попередження кожного окремого агентства; в) регулярне оцінювання заходів та засобів попередження терористичних атак для того, щоб вони могли бути виконані і застосовані у будь-який момент.

2. Умова охорони - блакитний. Загальний ризик терористичних атак. У додаток до попереджувальних заходів слід також застосовувати: а) перевірку зв'язку через непередбачені випадки - критичне становище чи місце розташування команди недалеко від терористичної загрози; б) розгляд та модифікація процедур реакції щодо критичного стану; в) забезпечення громадськості необхідною інформацією.

3. Підвищена умова безпеки -жовтий. Значний ризик терористичних актів. У додаток до попереджувальних заходів слід застосовувати: а) підвищену увагу до критичних місць розташування; б) координування критичного становища з найближчими юрисдикціями щодо інформації стосовно загроз; в) виконання відповідних планів щодо попередження загроз.

4. Найвищий рівень загрози — оранжевий. Високий ризик терористичних атак. Крім додаткових заходів, треба також застосовувати: а) координацію необхідних зусиль щодо безпеки зі збройними силами чи законними агентствами щодо попередження; б) додаткові заходи обережності у громадських місцях; в) підготовку до роботи в альтернативних місцях (наприклад, як це було при створенні "резервного уряду") чи з розрізненою робочою силою; обмеження доступу до існуючого персоналу.

5. Серйозна умова - червоний. Серйозний ризик терористичних атак. Крім додаткових заходів, треба застосовувати: а) призначення персоналу, що буде відповідати за дане становище, навчання бригад; б) контроль та утримання транспортних систем; в) закриття громадських місць та державних підприємств; г) збільшення та перепризначення персоналу для переадресації критичних потреб у даному становищі.

Аналогія з "умовами оборони" при створенні Консультативної системи - це своєрідна легітимація законів воєнного часу, що вводяться на тривалий час, як всередині країни, так і поза її межами. На підтвердження цього наведемо слова голови Управління внутрішньої безпеки Т.Ріджа: "Дана система створена на багато років. Зараз наша країна перебуває в умовах підвищеної безпеки, чому відповідає жовтий колір, і я гадаю, ми ще багато років будемо на третьому рівні". Отже, поява Консультативної системи ще раз підтверджує, що США готуються до наступної фази воєнної операції, яка буде більш масштабною, витратною та довготривалою.

Дана система - це спроба невілювати всі існуючі сумніви стосовно терористичних загроз як на території США, так і за її межами через координацію дій з одного центру. Створення Консультативної системи - це намагання адміністрації США звести нанівець критику з боку опонентів Дж.Буша, демократів. Наприклад, як це було під час розповсюдження "біотероризму", коли опозиційний Сенат було закрито на декілька днів під час поширення закону про надання президенту США права укладати торговельні міжнародні договори. Спочатку демократи виступали проти, але після консультацій з адміністрацією Дж. Буша під час закриття Сенату проголосували заданий закон. Тим самим "яструби" США поступово привчають демократичні сили - "Ми живемо за нормами воєнного часу, й критика президента та його ініціатив буде безрезультатною".

Отже, створена так звана "оборонна система" США надає "команді" Дж.Буша юридичні права контролювати інформаційні потоки, дії всіх гілок влади, державний та приватний сектори економіки стосовно визначення та протидії терористичним загрозам всередині країни. Консультативна система завуальовано вводить у країні надзвичайний стан, що вказує на підготовку США до наступних повномасштабних воєнних операцій поза Афганістаном.




читайте також:
16.04.2008 "Так нам и НАТО. Украине в альянсе не место! Его уже почти заняла Россия"
12.02.2008 "Тегеранские зарисовки"
22.11.2007 "Тбіліська криза"
13.11.2007 "БІОЛОГІЧНА ЗБРОЯ В РУКАХ ТЕРОРИСТІВ? ЩОДО "ЗНИКНЕННЯ" ЧУМНИХ БАКТЕРІЙ З ОДНІЄЇ АМЕРИКАНСЬКОЇ ЛАБОРАТОРІЇ"
11.10.2007 "Тбилисский кризис"
Стратегічна панорама
Стратегічна Панорама   Національний інститут проблем міжнародної безпеки видає щоквартальний науково-аналітичний збірник "Стратегічна Панорама".

 

Спеціалізована Вчена Рада
Постановою президії ВАК від 12 березня 2008 р. № 14-08/3 в інституті створено спеціалізовану вчену раду Д26.723.01 із правом приймати до розгляду та проводити захист дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук зі спеціальностей:

21.01.01 – Основи національної безпеки держави
(паспорт перелiк питань);

21.03.01 – гуманітарна і політична безпека держави;

21.03.02 – регіональна безпека держави;

21.03.03 – геополітика

21.04.01 – Eкономічна безпека держави
(паспорт перелiк питань);

Головою спецради призначено д.філос.н, професора М. А. Ожевана, ученим секретарем спецради - к.політ.н. Т. С. Стародуб.

Видання

Публікації

Моніторинг