Рада національної безпеки і оборони України

Інститут утворено Указом Президента України від 16 березня 2001 року № 173 “Про Національний інститут проблем міжнародної безпеки”.

Інститут ліквідовано Указом Президента України від 2 квітня 2010 року № 471 “Про оптимізацію діяльності з розроблення наукових засад національної безпеки України”.

 

"США і парламентські вибори в Україні"


16.02.2005
О.А.Корнієвський

Напередодні візиту М.Олбрайт до Києва сенатори Бен Найтхорс Кемпбелл (Ben Nighthorse Campbell) від штату Колорадо, Кристофер Додд (Christopher J.Dodd) від штату Коннектікут, Сем Браунбек (Sam Brownback) від штату Канзас, а також Хілларі Клінтон (Hillary Clinton) від Нью-Йорка подали на розгляд Сенату США проект резолюції №205 про передвиборну ситуацію в Україні. За цю резолюцію сенатори мають ще проголосувати (додається). Презентуючи резолюцію Сенату США з цього питання, сенатор Бен Кемпбелл зазначив, що цей документ є свідоцтвом зацікавленості США в демократичному розвитку України. Однак, на думку авторів резолюції, зараз Україна перебуває в критичній ситуації, і тільки результати парламентських виборів дадуть відповідь на питання, чи буде Україна рухатися уперед або назад. У резолюції викладені основні моменти, що викликають занепокоєність США: недосконалість виборчого законодавства України, проблеми, що супроводжували попередні вибори, неоднозначна поведінка влади в розслідуванні вбивства Георгія Гонгадзе. Крім того, документ містить основні рекомендації Сенату щодо проведення нинішніх парламентських виборів в Україні: дотримання демократичних норм, допуск міжнародних спостерігачів, прийняття нового виборчого законодавства.

Оцінюючи розгляд Сенатом США проекту вище зазначеної резолюції, результати візитів до України П.Добрянскі, М.Олбрайт, С.Пайфера, не можна не помітити занепокоєність американською сторони тим, що парламентські 2002 року вибори в Україні пройдуть чесно, прозоро і демократично. При цьому американська сторона надає особливої значущості суспільному контролю за ходом виборів з метою попередження порушень за безпосередньої участі неурядових організацій, забезпеченню рівного доступу учасників виборчого процесу до засобів масової інформації. Негативно американською стороною сприйнято відхилення Верховною Радою України 13 грудня 2001 року проекту закону про політичну рекламу і агітацію, вето Президента України на закон про проведення теледебатів за участю представників різних політичних сил, що беруть участь у виборчій кампанії.

Аналіз резолюції Сенату США №205 засвідчує широку поінформованість американської сторони щодо усіх нюансів нинішньої передвиборної кампанії. Так в резолюції були названі порушення виборчого законодавства, на які звернули увагу ЗМІ[2]:

- використання службового становища з метою підтримки конкретних політичних сил ;

- тиск влади на опозицію та незалежні ЗМІ;

- поширення безкоштовної матеріальної допомоги та послуг, щоб вплинути на виборців;

- примушення вступити в політичну партію і робити внески у виборчу кампанію;

- поширення анонімної і компрометуючої інформації про політичних опонентів.

На думку експертів Інституту політики, поява вище зазначеного проекту резолюції Сенату США підтверджує тенденцію про незмінність курсу офіційного Вашингтона на підтримку незалежної, демократичної та орієнтованої на ринкові відносини України за умов здійснення нею дієвих кроків з реформування власної економіки та політичної системи. Відтак США в цілому не мають наміру “псувати відносини” з Україною”.

Фактично визнано поширення в Україні корупції та переслідування ЗМІ з боку українських властей, використання “державного ресурсу” (у більш поширеному розумінні – адміністративного ресурсу) на підтримку окремих політичних партій; те, що попередні вибори відбулися за численних порушень, громадяни “не зовсім” довіряють політичній системі України, що склалася на сьогодні[3]. По суті недемократичними (такими, що не відповідають демократичним нормам) визнано президентські 1999 року вибори; під сумнів поставлено їх результати. Постановка американською стороною питання про чесні і прозорі вибори (її побоювання в цьому плані) характеризує сучасний рівень довіри США до нинішніх українських властей.

Зміст проекту резолюції засвідчує, що дотримання Україною загально визнаних у світі принципів демократії, прав людини, верховенства закону, проведення чесних і прозорих парламентських виборів американська сторона розглядає як обов’язкову умову інтеграції Україна в Європу (набуття асоційованого членства в Євросоюзі), а також надання фінансової допомоги України.

В проекті резолюції міститься заклик американських сенаторів до українських властей дозволити Комісії з прав людини, а також іншим країнам-членам ОБСЄ, приватним структурам і організаціям місцевого та іноземного походження повний доступ до всіх аспектів виборчого процесу, включаючи, зокрема, доступ до: процедури голосування та підрахунку голосів на виборчих дільницях; засідань виборчих комісій в день виборів; оформлення результатів голосування. Як на думку експертів Інституту політики, вирішення цього питання має чітко базуватися на дотриманні норм чинного виборчого законодавства України, на загально визнаних принципах невтручання будь-якої іноземної держави у внутрішні справи (політику) іншої іноземної держави, до яких відноситься й формування вищого законодавчого органу країни. Все це ще раз свідчить про посилення зовнішнього контролю за парламентськими виборами в Україні, до якого активно будуть залучені європейські структури.

Американська сторона з огляду на практику проведення виборчих кампаній в Україні також очікує від українських властей прийняття нового виборчого закону (або внесення змін до чинного законодавства), в якому б чітко були відображенні положення, що містяться у пункті 3 запропонованої на розгляд Сенату США резолюції №205.

Варто зазначити, що напередодні візитів вище зазначених високоповажних осіб США до України, американський Центр стратегічних та міжнародних досліджень розробив рекомендації владним структурам США, іншим західним державам щодо формування та реалізації політики по відношенню до України за нових геополітичних та геоекономічних реалій сьогодення. Примітно, що ряд положень проекту резолюції Сенату США збігаються з цими рекомендаціями: неприпустимість маніпулювання виборчим процесом; надання рівних можливостей усім кандидатам тощо. При цьому в Рекомендаціях зазначається, що “президентську адміністрацію” України очікують небажані для неї міжнародні наслідки (у т.ч. економічні) у випадку нечесно проведених виборів. По суті в проекті резолюції №205 Сенату США завуальовано міститься таке ж саме попередження: за відсутності політичних зрушень в Україні, недотримання нею принципів демократії вона може позбутися фінансової допомоги, економічних пільг з боку США та європейського співтовариства.

Додаток

Резолюція Сенату США

№ 205[4]

(представлена на розгляд Сенатрм США 7 лютого 2002 року сенаторами Беном Кемпбеллом (Ben Nighthorse Campbell) від штату Колорадо, Кристофером Доддом (Christopher J.Dodd) від штату Коннектікут, Семом Браунбеком (Sam Brownback) від штату Канзас та сенатором Хілларі Клінтон (Hillary Clinton) від Нью-Йорка)

Наполягати на тому, щоб уряд України забезпечив демократичну, прозору і чесну виборчу кампанію, що передує парламентським виборам 31 березня 2002 року.

Оскільки Україна знаходиться на критичній стадії розвитку демократичного суспільства, то парламентські вибори 31 березня 2002 року, треті парламентські вибори після набуття незалежності більше 10 років тому, зіграють важливу роль в демонстрації того, чи продовжує Україна йти шляхом демократизації або, як і раніше, переживає затримку свого демократичного розвитку;

Оскільки влада України може довести свою відданість принципам демократії, провівши по-справжньому вільну і чесну виборчу кампанію, в якій у всіх кандидатів буде рівний доступ до новин в друкованих ЗМІ, на радіо, телебаченні та в інтернет-виданнях, а на національних телеканалах будуть проводитися дебати, що дозволить різним політичним партіям і блокам змагатися в однакових умовах, а виборцям - отримати об'єктивну інформацію про кандидатів;

Оскільки хибний виборчий процес, який суперечить демократичним нормам Організації безпеки та співпраці в Європі (ОБСЄ) в питанні проведення виборів, може потенційно послабити зусилля, що робляться Україною, аби інтегруватися до західних структур;

Оскільки в останні роки корупція органів влади та переслідування ЗМІ викликали стурбованість з приводу намірів влади України йти шляхом демократії, дотримання прав людини та верховенства закону, поставивши під сумнів здатність цієї влади провести вільні і чесні вибори;

Оскільки Україна після отримання незалежності в 1991 році, стала одним з найбільших реципієнтів допомоги США, призначеної для іноземних держав;

Оскільки Україні виділено $154,000,000 в якості технічної допомоги згідно із законом 107-115 (у фінансовому 2002 році), що на $16,000,000 менше у порівнянні з попереднім фінансовим роком в зв'язку з занепокоєнням США постійними відстрочками у впровадженні нагальних реформ і нерозкритими вбивствами провідних дисидентів і журналістів;

Оскільки закон 107-115 вимагає звіту Державного департаменту про успіхи української влади в розслідуванні і справедливому покаранні осіб, винних у вбивстві українських журналістів;

Оскільки зникнення та вбивство журналіста Георгія Гонгадзе 16 вересня 2000 року як і раніше не розкрито;

Оскільки президентські вибори в 1999 році, згідно з кінцевим звітом Комісії з демократії та прав людини ОБСЄ, були відзначені порушеннями українського закону про вибори і не відповідали великій кількості демократичних норм по проведенню виборів, включених до Копенгагенського протоколу ОБСЄ від 1990 року;

Оскільки протягом президентської кампанії в 1999 році державні ЗМІ зайняли упереджену позицію, а ті співробітники ЗМІ, які не підтримували президента, зазнавали переслідувань з боку влади, а підтримка президента з боку державних структур та чиновників була повсюдною і систематичною;

Оскільки закон про вибори народних депутатів, підписаний президентом Леонідом Кучмою 30 жовтня 2001 року, в звіті ОБСЄ від 26 листопада 2001 року хоч і був визначений, як такий, що поліпшує виборчий кодекс України та такий, що забезпечує механізми реалізації намірів України провести демократичні вибори, все ж упускає низку важливих моментів, насамперед, в ньому не прописана роль місцевих недержавних організацій в спостереженні за виборами;

Оскільки згідно з міжнародними експертами з медіа, Закон про вибори двозначно визначає принципи проведення виборчої кампанії, і це може привести до судових санкцій проти українських ЗМІ;

Оскільки український парламент 13 грудня 2001 відхилив проект закону про політичну рекламу і агітацію, який би обмежив свободу слова в період виборчої кампанії, віддавши дуже багато повноважень державним структурам, що спричинило б загрозу незалежним ЗМІ;

Оскільки Держдепартамент виділив $4,700,000 для здійснення моніторингу та програм допомоги в проведенні парламентських виборів 2002 року;

Оскільки процес підготовки до парламентських виборів 2002 періодично порушувався в період, що передував офіційному старту виборчої кампанії 1 січня 2002;

Оскільки в щомісячних звітах за листопад і грудень 2001, підготовлених Комітетом виборців України, місцевою, незаангажованою, неурядовою організацією, заснованою в 1994 році, щоб спостерігати за проведенням національних виборчих кампаній і голосуванням в Україні, перераховуються п'ять основних типів порушень політичних прав та свобод протягом періоду, що передував виборчій кампанії, серед яких:

1. Використання службового становища з метою підтримки конкретних політичних сил;

2. Тиск влади на опозицію та незалежні ЗМІ;

3. Поширення безкоштовної матеріальної допомоги та послуг, щоб вплинути на виборців;

4. Примушення вступити в політичну партію і робити внески у виборчу кампанію;

5. Поширення анонімної і компрометуючої інформації про політичних опонентів.

У зв'язку з цим Сенат:

1. Підтверджує міцні відносини між США і Україною, встановлені після отримання нею Незалежності більше 10 років тому, визнаючи, що Україна зможе стати повноцінним партнером західних інституцій лише тоді, коли вона повністю прийме демократичні принципи;

2. Виcловлює підтримку народу України в його зусиллях зі встановлення демократії, верховенства закону і поваги до прав людини в Україні;

3. Закликає владу України до безпристрасного втілення у життя нещодавно прийнятого виборчого закону, який включає такі положення:

а. Прозорість процедури виборів;

б. Залучення міжнародних спостерігачів;

в. Представленність у виборчих комісіях різних партій;

г. Рівний доступ до ЗМІ всіх учасників виборів;

д. Апеляції до виборчих комісій і в судові системі; та

е. Адміністративні покарання за порушення в ході виборів;

4. Наполягає, щоб влада України дотримувалася норм демократичних виборів, як це вказано в Копенгагенському протоколі ОБСЄ 1990 року, щодо всього періоду виборчої кампанії і дня виборів, а також відреагували на пункти, викладені Комісією з прав людини ОБСЄ в кінцевому звіті щодо президентської кампанії 1999 року - таких як втручання держави в кампанію та тиск на медіа; та

5. Закликає владу України дозволити здійснити спостереження за виборами з боку Комісії з прав людини, а також інших країн-членів ОБСЄ, приватних структур і організацій, місцевого та іноземного походження, дозволити повний доступ до всіх аспектів виборчого процесу, включаючи:

1. Доступ до політичних подій, відкритих для відвідування, протягом виборчої кампанії;

2. Доступ до процедури голосування та підрахунку голосів на виборчих дільницях, а також до засідань виборчих комісій в день виборів, включаючи процедуру оголошення результатів, відповідно до надходження;

3. Доступ до оформлення результатів, внесення змін і розгляду скарг.

(Політичний календар. Інформаційно-аналітичний огляд. – К., 2002. - №2)

[1] Національний демократичний інститут США (The National Democratic Institute for International Affairs) є неурядовою організацією, яка підтримує демократію у всьому світі і веде роботу в Україні з 1992 року. Програми інституту в Україні фінансуються Агентством міжнародного розвитку США, організацією the National Endowment for Democracy і фондом Charles Stewart Mott Foundation. НДІ підтримує діяльність неурядової моніторингової організації Комітет виборців України. У Києві працює представництво НДІ, яке очолює Том Кормьє (Tom Cormier).

До складу делегації, яку очолювала М.Олбрайт, увійшли президент НДІ Кеннет Воллек, колишній посол США в Україні Уїльям Міллер, колишній конгресмен США Семюель Гейденсон, колишній заступник генерального секретаря ООН Седрік Торнбері, радник президента Національної Асамблеї Словенії Мьюша Север, директор Інституту дипломатії Джорджтаунського університету Казимир Йост, консультант з міжнародної торгівлі Робін Карнаген і старший радник НДІ Лора Джует.

[2] Ці порушення були узяті з щомісячних звітів за листопад і грудень 2001 року, підготовлених Комітетом виборців України (розміщені на Інтернет-сайті “www.polit.com.ua”).

[3] Можна припустити, що незадоволення американської сторони результатами проведення парламентських виборів може спричинити посилення критики на адресу України за поширення корупції, корумпованість властей. Ще раніше сенатор Б.Кемпбелл вніс на розгляд Конгресу законопроект, згідно з яким надання американської фінансової допомоги іншим країнам залежатиме від їх зусиль у боротьбі з корупцією. У зарубіжних ЗМІ оприлюднені результати дослідження рівня корумпованості країн світу, проведеного центром “Transparency International” (Берлін, Німеччина), згідно з якими Україна у 2001 році була однією з найбільш корумпованих країн у світі.

[4] Переклад проекту цієї резолюції з англійської на українську мову поданий на інтернет-сайті “Українська правда”.




читайте також:
16.04.2008 "Так нам и НАТО. Украине в альянсе не место! Его уже почти заняла Россия"
12.02.2008 "Тегеранские зарисовки"
22.11.2007 "Тбіліська криза"
13.11.2007 "БІОЛОГІЧНА ЗБРОЯ В РУКАХ ТЕРОРИСТІВ? ЩОДО "ЗНИКНЕННЯ" ЧУМНИХ БАКТЕРІЙ З ОДНІЄЇ АМЕРИКАНСЬКОЇ ЛАБОРАТОРІЇ"
11.10.2007 "Тбилисский кризис"
Стратегічна панорама
Стратегічна Панорама   Національний інститут проблем міжнародної безпеки видає щоквартальний науково-аналітичний збірник "Стратегічна Панорама".

 

Спеціалізована Вчена Рада
Постановою президії ВАК від 12 березня 2008 р. № 14-08/3 в інституті створено спеціалізовану вчену раду Д26.723.01 із правом приймати до розгляду та проводити захист дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук зі спеціальностей:

21.01.01 – Основи національної безпеки держави
(паспорт перелiк питань);

21.03.01 – гуманітарна і політична безпека держави;

21.03.02 – регіональна безпека держави;

21.03.03 – геополітика

21.04.01 – Eкономічна безпека держави
(паспорт перелiк питань);

Головою спецради призначено д.філос.н, професора М. А. Ожевана, ученим секретарем спецради - к.політ.н. Т. С. Стародуб.

Видання

Публікації

Моніторинг