Рада національної безпеки і оборони України

Інститут утворено Указом Президента України від 16 березня 2001 року № 173 “Про Національний інститут проблем міжнародної безпеки”.

Інститут ліквідовано Указом Президента України від 2 квітня 2010 року № 471 “Про оптимізацію діяльності з розроблення наукових засад національної безпеки України”.

 

"Парламентські вибори в Польщі відбулись – формування уряду затягується"


4.10.2001
Олександр Корнієвський, Павло Грицак

Незважаючи на прогнози як в Польщі, так і за кордоном, СЛД-УП, отримавши 216 депутатських місць, все ж не змогла здобути абсолютної більшості місць у Сеймі. Для цього їй необхідно було набрати мінімум 231 депутатський мандат. У зв’язку з таким результатом виборів формування польського уряду лише коаліцією СЛД-УП ускладнилось, оскільки для одноосібного формування уряду коаліції СЛД-УП не вистачає 15 депутатів.

Таким чином, подальший розвиток подій у Польщі став не такий однозначний, як це планувалось, зокрема і в середовищі польської лівиці. Головною інтригою став не самий результат виборів, а доля майбутнього уряду Польщі. Перед коаліцією СЛД-УП постала доволі незручна дилема – формувати уряд меншості чи коаліційний уряд. Можливими коаліціантами називаються партії Громадянська Платформа, Польська селянська партія та Самооборона. Але справа полягає в тому, що лідери цих партій після перших своїх суперечливих заяв, підтримуючи загалом формування уряду меншості, почали заявляти про своє небажання ввійти до складу коаліційного уряду.

Разом з тим, переважна більшість лідерів коаліції СЛД-УП виступає за створення “уряду меншості”. Так, на засіданні цієї передвиборної коаліції 25 вересня 2001 р. лише дві особи з 15 виступаючих підтримали створення формальної коаліції СЛД-УП з Польською селянською партією (партією, котра на даний час є найбільш ймовірним кандидатом на входження до складу майбутнього коаліційного уряду).

На час виходу цієї статті рішення щодо формування коаліційного уряду чи уряду меншості скоріше за все уже будуть прийняті, однак сьогодні можна припустити, що після ряду дискусій уряд все ж буде сформовано без формальної коаліції СЛД-УП з іншими політичними угрупованнями. Разом з тим, різні політичні партії швидше за все підтримуватимуть майбутній уряд з визначених питань. Так, наприклад, діяльність уряду у напрямі інтеграції в ЄС та певні напрями економічної політики СЛД-УП схильна підтримати Громадянська Платформа. Та як би там не було, запланованого лідерами польської лівиці “швидкого” формування уряду не буде. Швидше за все новий уряд буде сформовано не раніше 19 жовтня, тобто дня першого засідання польського Сейму.

Напередодні виборів став відомий попередній склад майбутнього уряду (імена тих, хто отримає сім ключових урядових портфелів). Хоча, у зв’язку із наведеними вище фактами, його запланований склад майбутнього уряду може дещо змінитись, однак, слід все ж припускати, що ключові посади займуть кандидати, оголошені ще перед виборами.

Так, майбутнім міністром закордонних справ Польщі, швидше за все буде колишній прем’єр-міністр Польщі (в 1996 – 1997 роках) В.Цімошевіч. В.Цімошевіч є впливовою і доволі незалежною постаттю в лавах лівиці, і з його приходом на посаду міністра закордонних справ, мабуть, слід очікувати дещо оновленого західного напрямку зовнішньої політики Польщі, в суперечливих питаннях більше орієнтованої саме на позицію Європейського Союзу, а не на США. Що ж стосується східної політики, то В.Цімошевіч висловлюється за активнішу політику Польщі щодо її східних сусідів. Однак тут все ж залишається запитання: чи зможе Польща реалізовувати повноцінно свою “східну політику” в контексті інтеграції до Євросоюзу? Мабуть, слід очікувати, що в контексті результатів парламентських виборів у Польщі   ЄС і майбутній уряд Польщі у своїх стосунках шукатимуть спільних компромісів та поступок. Тут слід згадати хоча б потужне представництво у польському парламенті євроскептиків, або ж відверто антиєвропейських партій – до 175 депутатських мандатів. Хотілося б сподіватись, що ці поступки не зашкодять українсько-польському партнерству.

ІНТЕРВ’Ю ІЗ ОСНОВНИМ ПРЕТЕНДЕНТОМ НА ПОСАДУ МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА ВЛОДЗІМЄЖЕМ ЦІМОШЕВІЧЕМ (23.09.2001)

Якими будуть головні засади політики нового уряду Польщі щодо України?

Ми хочемо продовжувати щодо України всі ті добрі результати, яких було досягнуто до сьогоднішнього дня. Майбутній уряд хоче проводити ще активнішу політику щодо наших східних сусідів. Ми зацікавлені у розвитку не лише політичних та економічних стосунків, але й соціальних – на рівні людей. Це стосується як України, так і Росії та Білорусії – ми хотіли б, щоб наші східні сусіди були нашими близькими приятелями. Для нас дуже важливим у стосунках із Україною є те, щоб добрий клімат мав місце не лише у стосунках між президентами, але і між пересічними людьми по обох боках кордону. Цьому ми хочемо присвятити багато зусиль та турботи. Маю надію, що як урядові політики, так і політики на рівні самоврядування в Україні допоможуть нам в цьому. В експозе Прем’єр-міністра буде відповідна теза стосовно нашої політики щодо східних сусідів, і там докладніше це питання буде сформульоване чіткіше. Одна, ще раз хотів би зазначити, що новий уряд однозначно висловиться за більш відкриту східну політику, як ми це визначаємо, звертаючи увагу на її соціальний та економічний вимір.

style='font-weight:normal'>- Чи не відобразиться негативно інтеграція Польщі до Європейського Союзу на відносинах Вашої країни з Україною?

Ми не бачимо проблеми протиставлення стосунків Польщі з Євросоюзом стосункам нашої країни з Україною, тому що держави, що на сьогодні належать до ЄС мають значно вищий рівень економічної співпраці з Україною та Росією, ніж Польща. Іншими словами, наше членство в Євросоюзі не є перешкодою у стосунках із Україною – навпаки, я вірю, що якраз навпаки. Звичайно певні наслідки матиме впровадження в життя норм Шенгенської угоди, а саме нових форм контролю перетину кордону людьми. Але ми будемо вирішувати це питання так, щоб контроль здійснювався ефективно, а звичайні люди від цього не страждали.

- Як Ви бачите роль Польщі у стосунках України із Європейським Союзом.

Уже кілька років ми послідовно намагаємось помагати Україні у всіх її прагненнях щодо ближчих стосунків із Західною Європою, високо розвинутими державами, Євросоюзом, Північноатлантичним пактом. І ми, звичайно ж, і надалі робитимемо те ж саме. Зараз Україна не є кандидатом на вступ до Європейського Союзу, але у спільному інтересі Польщі, України та ЄС ми будемо висловлюватись за те, щоб розширення Євросоюзу не принесло жодних негативних наслідків цього об’єднання для стосунків із такими державами як Україна. Зокрема, мусимо дуже докладно проаналізувати усе, що пов’язане із дією норм, пов’язаних із Шенгенською угодою на польсько-українському кордоні. Думаю, що можу уже сьогодні заявити, що буду вимагати від наших митних та прикордонних служб зміни стилю поведінки на нашому спільному кордоні, зміни способу трактування наших приятелів і гостей з України. Мені просто прикро, коли наші гості з України зазнають невластивого трактування з боку працівників цих служб.

- Яке ваше ставлення до заяви 20 вересня 2001 року комісаром до справ розширення ЄС Г.Ферхойгеном, щодо необхідності прийняття країнами-кандидатами на вступ до ЄС підвищених вимог в сфері охорони кордонів, у зв’язку із терористичними акціями в США.

Ми, безумовно підтримуємо всі заходи щодо боротьби з міжнародним тероризмом. Ці заходи зобов’язують кожного з нас до більшої уваги, турботи, зокрема і щодо контролю міжнародного руху. І, очевидно, Польща повинна до цього пристосуватись. І Польща хоче сприйняти вказані пропозиції не тому, що ми щось закидаємо комусь із наших сусідів, зокрема і Україні, а тому, що через польські кордони також дехто може хотіти перевезти щось для поганих цілей.

- Як би Ви оцінили польсько-російські стосунки зараз?

На сьогодні ще в польсько-російських стосунках ще залишаються проблеми в економічній сфері (торгівельний дефіцит в цьому році, наприклад, перевищив 3,5 млрд. дол. з польської точки зору). Політичні стосунки потеплішали, але їх рівень нас надалі не задовольняє, і ми хочемо виразно сказати російським політикам та лідерам, що Польща хоче налагоджувати свої стосунки з Росією якомога тепліше і позитивно (звичайно ж при взаємній повазі до очевидних речей, хоча б, наприклад, права вибору союзників тощо).

>Влодзімєж Цімошевіч (Włodzimierz Cimoszewicz)

Народився 13 вересня 1950 року. Доктор юридичних наук. В 1971-1990 роках був членом ПОРП. Був секретарем комітету партії Варшавського Університету. Після розпуску ПОРПу в 1990 році не вступив до партії-наступниці (СДРП). Перебуваючи безпартійним, став керівником парламентської фракції Демократичної лівиці, до якої ввійшла більшість депутатів колишньої ПОРП. В 1990 році був кандидатом на президентських виборах у Польщі. Його кандидатуру підтримало 1,5 мільйона виборців. В 1991 році відмовився від керування фракцією, протестуючи таким чином проти депутатської присяги Л.Міллера, обвинуваченого в участі у так званій “московській позичці”. Депутат Х, І, ІІ і ІІІ скликання. В Сеймі ІІ скликання був віце-спікером. В уряді В.Павлака здійснював функції віце-прем’єра та міністра юстиції. З 1996 року до парламентських виборів восени 1997 року - прем’єр-міністр уряду СЛД-ПСП. В 1999 році став членом СЛД. Одружений. Має двох дітей.

23 вересня 2001 року у Польщі відбулись парламентські вибори. За даними державної виборчої комісії Польщі (станом на 26 вересня 2001 року) до Сейму (нижня палата польського парламенту) ввійшли 6 політичних партій та передвиборчих коаліцій: коаліція Союз Демократичної лівиці – Унія праці (SLD-UP) – 41,01% (216 мандатів); Громадянська платформа –12,68% (65 мандатів); Самооборона – 10,2% (53 мандати); Право і Справедливість – 9,5% (44 мандатів); Польська селянська партія (PSL) – 8,98% (42 мандати); .Ліга польських родин – 7,87% (38 мандатів); німецька меншина – 2 депутати. Склад Сенату (верхньої палати польського парламенту) є таким: коаліція Союз Демократичної лівиці – Унія праці (SLD-UP) – 75 сенаторів; Блок сенат 2001 – 15; Польська селянська партія – 4; Ліга польських родин – 2; Самооборона – 2 мандати. До Сенату було також обрано 2 незалежних сенаторів. У виборах взяли участь 46,29% виборців.

“Президентський вісник”, 5 жовтня 2001.-№40

 




читайте також:
16.04.2008 "Так нам и НАТО. Украине в альянсе не место! Его уже почти заняла Россия"
12.02.2008 "Тегеранские зарисовки"
22.11.2007 "Тбіліська криза"
13.11.2007 "БІОЛОГІЧНА ЗБРОЯ В РУКАХ ТЕРОРИСТІВ? ЩОДО "ЗНИКНЕННЯ" ЧУМНИХ БАКТЕРІЙ З ОДНІЄЇ АМЕРИКАНСЬКОЇ ЛАБОРАТОРІЇ"
11.10.2007 "Тбилисский кризис"
Стратегічна панорама
Стратегічна Панорама   Національний інститут проблем міжнародної безпеки видає щоквартальний науково-аналітичний збірник "Стратегічна Панорама".

 

Спеціалізована Вчена Рада
Постановою президії ВАК від 12 березня 2008 р. № 14-08/3 в інституті створено спеціалізовану вчену раду Д26.723.01 із правом приймати до розгляду та проводити захист дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук зі спеціальностей:

21.01.01 – Основи національної безпеки держави
(паспорт перелiк питань);

21.03.01 – гуманітарна і політична безпека держави;

21.03.02 – регіональна безпека держави;

21.03.03 – геополітика

21.04.01 – Eкономічна безпека держави
(паспорт перелiк питань);

Головою спецради призначено д.філос.н, професора М. А. Ожевана, ученим секретарем спецради - к.політ.н. Т. С. Стародуб.

Видання

Публікації

Моніторинг