Рада національної безпеки і оборони України

Інститут утворено Указом Президента України від 16 березня 2001 року № 173 “Про Національний інститут проблем міжнародної безпеки”.

Інститут ліквідовано Указом Президента України від 2 квітня 2010 року № 471 “Про оптимізацію діяльності з розроблення наукових засад національної безпеки України”.

 



Чи постраждають українці від брудних грошей?


25.01.2003
Аркадій Сухоруков, Сергій Терьохін


Сергій Терьохін, народний депутат України


Те, що у нас ЗМІ називають санкціями, насправді є лише певними заходами. Зараз 8 країн ухвалили рішення посилення фінансового моніторингу коштів, які йдуть з України. І слід сказати, що це піде тільки на користь Україні і простим українцям, адже зовнішньоекономічна діяльність у нашій країні є найбільш корупційною. Хоча це може провокувати на певний час кризу, як відзначає Зор Банк https://obzorbankov.com.ua/ekonomika-ukrainy-osenyu-2018 , але на короткий термін. Зрозуміло, що деякі політичні й бізнесові кола, котрі зчинили істеричний галас стосовно санкцій, мають свої інтереси. Справжні санкції можуть бути введені лише тоді, коли в результаті моніторингу капіталопотоків з України будуть виявлені кошти від сумнівних операцій, від торгівлі зброєю, наркотиками або виявлене фінансування Україною терористичних груп. Тоді можуть бути закриті або обмежені коррахунки українців в іноземних банках, або взагалі будуть заборонені перерахування готівкових коштів. Це, безумовно, вдарить по простих українцях, чиї родичі працюють за кордоном і регулярно пересилають сім'ям гроші на прожиття.

В оптимістичні прогнози деяких політиків, що FATF у разі прийняття певних законів до 12 лютого від нас відчепиться, я не вірю. За великим рахунком, цю організацію не цікавить українське законодавство, а лише практичні зусилля, спрямовані на боротьбу з брудними грошима. Зрозуміло, що за той час, який залишився до 12 лютого, нічого конкретного не буде зроблено. До того ж FATF зреагував стосовно до України так різко лише з однієї причини — на Заході нас почали підозрювати в потуранні країнам, які підтримують тероризм.


Володимир Сіденко, директор економічних програм Центру економічних і політичних досліджень імені Разумкова


Звичайно, додатковий контроль над українськими грошовими потоками за кордоном матиме деякі негативні наслідки для України. Наскільки вони будуть відчутними для простих українців, залежатиме від того, як довго триватимуть заходи FATF. Бо уже 12 лютого, за умови прийняття Верховною Радою змін до Закону про банки і банківську діяльність, Україна може порушити питання про скасування цих "санкцій". Адже прогрес у законодавстві у нас очевидний, наприклад, уже впроваджено у Кримінальний кодекс закон про посилення відповідальності за відмивання брудних коштів. Якщо в лютому питання вирішиться, незручностей ніхто не відчує. Інакше нас очікують уповільнення руху платежів, це, звісно, кепсько для бізнесу, а також Україна потрапить в зону ризику для інвестицій, що відлякає інвесторів, будуть підвищені страхові ставки і ставки кредитування. Опосередковано це позначиться на економіці Україні, а отже, й на житті її громадян.


Ігор Бураковський, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій


Для українських громадян неприємності можуть бути в тому, що виникнуть труднощі з перерахуванням грошей за кордон, наприклад, для лікування або на оплату освіти дітей, які перебувають у країнах, котрі ввели проти України санкції FATF.

Для банків максимальною незручністю може стати закриття їхніх кореспондентських рахунків за кордоном, а це змусить українські фінансові установи шукати якісь додаткові обхідні шляхи. І звичайно, чим жорсткіший режим розрахунків між Україною та її торговими партнерами, тим гірше для українських виробників, особливо для тих, які залежать від експорту. Йдеться насамперед про металургійну й легку промисловість, а також про виробництво хімічної продукції. А чим важче для цих підприємств реалізовувати свою продукцію, тим складніше виплачувати зарплатню. Тобто це теж негативні наслідки для простих українців.




читайте також:
26.09.2008 "Проблеми входження в ЄЕП та підвищення конкурентоспроможності економіки України"
18.09.2008 "Сучасні тенденції на світовому ринку високотехнологічної продукції та місце України на ньому"
22.08.2008 "Розвиток фондового ринку як фактор підвищення інвестиційної привабливості економіки України для ЄС"
19.08.2008 "Конкурентоспроможність України у залученні ПІІ з ЄС серед країн ЦСЄ і ЄЕП"
09.06.2008 "Проблеми розвитку високотехнологічних підприємств України"
Стратегічна панорама
Стратегічна Панорама   Національний інститут проблем міжнародної безпеки видає щоквартальний науково-аналітичний збірник "Стратегічна Панорама".

 

Спеціалізована Вчена Рада
Постановою президії ВАК від 12 березня 2008 р. № 14-08/3 в інституті створено спеціалізовану вчену раду Д26.723.01 із правом приймати до розгляду та проводити захист дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук зі спеціальностей:

21.01.01 – Основи національної безпеки держави
(паспорт перелiк питань);

21.03.01 – гуманітарна і політична безпека держави;

21.03.02 – регіональна безпека держави;

21.03.03 – геополітика

21.04.01 – Eкономічна безпека держави
(паспорт перелiк питань);

Головою спецради призначено д.філос.н, професора М. А. Ожевана, ученим секретарем спецради - к.політ.н. Т. С. Стародуб.

Видання

Публікації

Моніторинг