Рада національної безпеки і оборони України

Інститут утворено Указом Президента України від 16 березня 2001 року № 173 “Про Національний інститут проблем міжнародної безпеки”.

Інститут ліквідовано Указом Президента України від 2 квітня 2010 року № 471 “Про оптимізацію діяльності з розроблення наукових засад національної безпеки України”.

 



"Фінанси. Податки. Кредит - світові моделі ошукування"


19.08.2005
Щербак В.

1. Економіка глобалізації

Якщо у 2000 р. приріст світового валового продукту становив близько 4% річних, то цього року, за прогнозами МВФ, очікується лише приблизно 1% приросту. Якщо наприкінці минулого сторіччя оазами економічного процвітання були центри конвер­тації валют і пільгових податків, а також США, то нині їх економічні успіхи є досить нестійкими, а лідерство - сумнівним (скорочуються робочі місця та втікає бізнес з Сінгапуру та Гонконгу, а приріст ВВП склав у США у II чверті 2001 р. лише 0,2% річних ). Отже, закономірним буде запитання: чи дійсно світова економічна система, зокрема її податковий компонент, є такою вже "успішною"?

Критичний огляд ситуації почнемо з конфліктів. Проблеми глибинного економіч­ного змісту раптово сколихнули молодь і активну частину всього людства через маніфестації у грудні 1999 р. в Сіетлі - приблизно 40 тис. демонстрантів виступили проти СОТ, 15-17 квітня 2000 р. відбулися демонстрації у Вашингтоні проти Світового банку і МВФ, також десятки тисяч людей виступили проти великих ТНК у Мільо, на Окінаві, в Мельбурні, Женеві, Чанг Маї, Празі, Ґетеборзі, Генуї тощо. Акції протесту були спрямовані проти існуючої моделі світової глобалізації, а серед основних вимог проголошувалися: заборона на збагачення ТНК за рахунок погіршення екології та примусового нав'язування "негативів" (so-called negative effects) щодо національних економік; перегляд "економіки глобального казино" (цей вислів поширив генеральний директор МОП X. Сомавіа); прийняття податку Тобіна (йдеться про маленькі стягнення з валютних операцій для стримування короткострокових валютних спекуляцій і уникнення великих біржових крахів, з посиленням національних підойм впливу на обмінні курси валют).

Виразно проявив себе антисвітшоп-рух (від sweatshop - організація, де застосовують екстремальну експлуатацію з виснаженням працюючих через шкідливі умови праці, небезпечний або нездоровий режим роботи, порушення людської гідності та основних прав людини, низьку зарплату). 7 грудня 1996 р. близько 70 організацій, зокрема - групи студентів-іммігрантів, провели у Нью-Йорку конференцію "Глобальна змінна Sweatshops: усталеність і альтернативи", присвячену стратегіям опору економічній глобалізації, а досягши взаємопорозуміння, створили USAS-об'єднання студентів проти Sweatshops. З 1998 р. ними обнародуються дані про порушення ТНК людських прав і гідності (наприклад, примусове тестування на вагітність при укладанні трудової угоди з фірмою "Nike"). USAS вимагає від керівництва навчальних закладів відмови від закупівлі товарів ТНК, і саме виробляє спортивний одяг, "вільний від поту", з емблемою "anti-sweatshop".

Іншим крилом протестуючих став антиПДВ-рух, потужний в Індостані, особливо - в Непалі. З 1997 р. відомим є податкове протистояння між міністерством фінансів і непальськими підприємцями, профспілками та громадськістю, в 1999 р. було створено впливовий комітет "антиПДВ" (організатор мітингів та страйків з вимогою "Ніякого ПДВ!"); протистояння було перерване державним переворотом у червні 2001 р. У 2018 р виник рух безвідсоткових кредитів в Україні, що даються на короткий термін, мікропозика ледь покриває комісію банка за переказ.

Взагалі деякі країни не підкоряються глобалізації, а вершать її на свій розсуд. Про намір захопити бастіон "самостійницької глобалізації" заявив у Сіетлі у грудні 1999 р. Б. Клінтон. У віддаленні вщухав гомін 5 тис. арештованих маніфестантів, і була оголошена "інтеграція... Індостанського субконтиненту в основні політичні та економічні процеси нашого часу". На мові практичних дій це означає запровадження як ПДВ, так і поступок щодо його сплати на експортовані товари. Нині "процес пішов" уже у Бангладеш і Шрі-Ланці.

Огляд заворушень наводить на думку, що точиться реальна боротьба. І якщо існують "антиглобалізатори", то, очевидно, у світі діють і "глобалізатори"- приховані творці декому ненависної економічної системи транснаціональних відносин. Дослідимо ж цю систему.

Одним з виразних її проявів є "зовнішнє оподаткування", яке досі не фігурує в жодному, принаймні незасекреченого типу , підручнику. Стратегія зовнішнього оподат­кування полягає у зміні навколишнього податкового середовища для власних потреб. Так, дедалі більше підтверджень має версія, що, будучи заохочуваними з боку ТНК, федеральні інститути США в останні десятиріччя розробляли, а мас-медіа і "міжнарод­ні" (транснаціональні) інституції просували податкову піраміду, діяння якої спрямоване на розвиток високих технологій у великих корпораціях американського базування шляхом... практичного погіршення умов технологічної та інноваційної діяльності національних товаровиробників світу. Творче освоєння системи зовнішнього оподаткування нині демонструють Німеччина (зокрема, вона забезпечила запровадження у Словенії та Хорватії податкового режиму, який поліпшив умови діяльності складальних виробництв німецької автофірми "Мерседес") та Японія (японський фонд Міядзави виділив у 1997 р. 100 млн. дол. на сприяння таїландській податковій реформі: проявляється заінтересованість японських корпорацій, зокрема - автомобільних, до розширення виробництва і збуту через Таїланд).

Іншими елементами глобалізації є "податковий дизайн" і трансферти , що безпосередньо пов'язане з транснаціональною юрисдикцією. "Глобалізатори" (розпо­рядники ТНК, офшорів, впливових мас-медіа, заінтересовано - благодійні спонсори ідеологів, вчених і політиків) навмисне культивують контраст між місцями одержання ресурсів і сплати податків (бажаючи одержувати багато, а сплачувати мало) та лібералізацію світового ринку (закріплюючи своє право довільно діяти і мати своїх посередників скрізь). Отже, на думку "глобалізаторів", території типу України, багаті на матеріальні, трудові, інтелектуальні ресурси, повинні мати несприятливі для підприємництва податки - тоді вони стають більш доступним джерелом ресурсних благ; і навпаки, загублені в океані території типу о. Науру, де ресурсів обмаль, легко звабити стати джерелом податкових благ - таких, що на місцевих пляжах можна... "відмивати" здобуті ресурсні блага.

Податкова глобалізація поширювалася високими темпами тому, що вона добре задовольняла певні інтереси "глобалізаторів". Правомірним (і підтвердженим світовою практикою) є припущення, що речники "глобалізаторів" "прогресом" та "реформами" іменують податкову інтервенцію, тобто запровадження (і втримання!) в країнах світу податків "глобалізаторського" типу. Завуальованим економічним інструментом здійснення "глобалізації" стали непрямі податки типу універсальних акцизів: ПДВ (Україна), НДС (Росія), IVA (Латинська Америка), VАТ (ЄС, Японія, Китай та ін.) МWST (Німеччина), GST (Австралія, Нова Зеландія), НSТ, PSТ (провінції Канади). Взаємні торговельні поступки країн щодо сплати саме цих податків є практичним проявом "лібералізації" (підстьобування) світової торгівлі. У ситуації широкого спонукання "все своє продати, все чуже купити" ці податки починають виконувати роль штрафу, який накладається на національних товаровиробників за їх спроби провести прямі банківські взаєморозрахунки, самостійно виробити кінцеву продукцію. "Глобалізовані" ринки є економічними утвореннями, підконтрольними транснаціональним структурам, які ухиляються від сплати податків, практикуючи толінг, факторинг, трансферти, цесїі,

внутріфірмове взаємопостачання через кордони тощо. Тим часом місцеві уряди в пошуках грошей у бюджет змушені перекладати додатковий податковий тягар на плечі національних товаровиробників.

Крім переваг досвіду, зв'язків та лобіювання "одноразових" міжнародних угод, "глобалізатори" закріпили за собою також і певні привілеї "назавжди", з утворенням своєрідного міжкордонного простору, не підзвітного нікому. Товари, що направляються сюди, не оподатковуються податками типу ПДВ (це правило закріплене у статуті СОТ), І дешеві товари цілком наповнюють цей ринок. Обмін же цих товарів, поза корисливої участі транснаціональних посередників, практично неможливий. Національні товаровиробники тут постійно наштовхуються на протекціоністські бар'єри, антидем­пінгові процедури, сертифікаційні "рогатки". Отже, транснаціональні структури і є "гене­ральними конструкторами" перешкод, виставлених проти національних конкурентів.

 

2. Модельне порівняння діяння основних податків глобалізованого світу

"Глобалізація" має деякі позитивні результати (подолання економічного застою, поширення Інтернету тощо). Але нинішня світова економічна криза є, насамперед, кризою "генеральної лінії" глобалізації, що базується на незугарних податках. Наведене в таблицях 1-4 модельне порівняння податків дає змогу усвідомити природу нинішнього міжнародного поділу праці, а також наперед запрограмованої нерівності умов конкурентної боротьби та вичерпання природних ресурсів.

Коректність запропонованого моделювання зумовлено визначеністю сталих та змінних величин: прийнято, що сталими є ціни на продукцію та обсяги затрат на виробництво (з їх наближенням до середньосвітових), а види податків - величини змінні.

Для простоти візьмемо, що єдиним економічно істотним податком є той, який ми розглядаємо, і дисципліна його сплати є високою. Величини податкового тиску свідомо наблизимо до рівня тиску ПДВ (20%) на економіку України (це дасть змогу наочно "приміряти податки на себе").

Основні типи світових податків епохи глобалізації є такими;

- ПДВ (sales tax) - iноді має назву "податок на додану вартість", але фактично - податок з продажу, тобто на ціну товару.

- КОН (consumption tax) - податок на додану частку вартості в ціні товару з компенсацією (розвантаженням) за купівлю сировини.

- МПП (малайзійський податок на продаж) - одноразовий податок на оголошену ціну. Ним оподатковуються несировинний імпорт і кінцева вітчизняна продукція.

- СіТі (commercial tax) - комерційний податок, запроваджений у М'янмі (Бірмі) з 1 січня 1991 р. Градація ставок у межах 200-30% свідомо диференційована таким чином, щоб уникати "заплямування", а також з метою додаткового заохочення випуску складної готової високо технологічної продукції.

Базовий приклад взято з алюмінієвої індустрії : по технологічних переділах простежено шлях переробки 1 т матеріалів. Неважко побудувати подібні моделі й по інших металургіях, галузях хімії, у харчовій промисловості, електроніці, будівництві тощо.

Порівняння з іншими податками (див. табл. 2, 3, 4) демонструє, що цей податок має такі особливості:

-  заохочує сировинні виробництва;

гальмує виробництво комплектуючих та кінцевої продукції;

- призводить до "проїдання" основних фондів на переділах 5-9, до зменшення обсягів виробництва і запровадження світшопівської практики (затримки з оплатою праці та зарплати на рівні, нижчому від прожиткового, примусові відпустки, занепад соціального забезпечення працюючих), до масового безробіття, проституції, падіння чисельності чи зменшення приросту населення, до перетоку трудівників з виробництва у сферу послуг.

Податки типу sales tax - найпоширеніші в "глобалізованому" світі: СНД, Африка, Латинська Америка, деякі країни Азії. Їх тиск буває найбільшим, а ставка сягає 29-50% (Гвіана, Туніс, Танзанія). Країни з найбільшими ставками цього податку активно експор­тують сировину та енергоносії, з дещо меншими - частково реекспортують чи спожива­ють їх, а також експортують далі напівфабрикати. Оскільки таких країн у світі більшість, то найнапруженіша конкурентна боротьба і найнижчі світові ціни - саме на ринку

 

Таблиця 1

 

Оподаткування типу sales tax (приклад українського ПДВ ставки 20% моделі 90-х років): вплив на технологічні переділи

 

Техноло­гічні

переділи

 

Ціна

матеріалів + ПДВ

"на вході"

 

Ціна енергії

+ ПДВ

"на вході"

 

Ціна послуг + ПДВ

"на вході"

 

Норма та обсяг амор­тизації

 

Технологічні витрати + ПДВ "на вході" + зарплата = собівартість

 

Собівартість + прибуток = проміжна ціна

 

Норма

при­бутку

 

1. Боксити

 

-

 

6,65+1,33

 

5,5+1,1

 

10% 0,01

 

12,16+2,43+0,1 = 14,69

 

14,69+1,81

= 16,5

 

11%

 

2. Глинозем

 

32,73*+ 6,55

 

76+15,2

 

57+11,4

 

11%

1,03

 

166,76+33,15+ 3,16=203,07

 

203,07+26,93 =230

 

11,7%

 

3. Алюміній

 

460* +92

 

285+57

 

292+58,4

 

12%

8,7

1015,7+207,4+ 125=1348,1

 

1348,1+211,9 = 1560

 

13,6%

 

4. Прокат

 

1638* + 327,6

 

120+24

 

190+38

 

13% 20,6

 

1968,6+389,6+ 140=2498,2

 

2498,2+91,8 =2590

 

3,5%

 

5. Деталь

 

3108*+ 621,6

 

95+19

 

168+33,6

 

14% 41,2

 

3412,2+674,2+ 330,3=4416,7

 

 

4416,7-86,7 =4330 6844,2-144,2 =6700

 

 

зби­ток

 

б. Вузол

 

4849,6*+ 969,9

 

40+8

 

358+71,6

 

15% 67,1

 

5314,7+1049,5+480=6844,2

6844,2-144,2=6700

збиток

7. Блок

 

7169*+ 1433,8

 

28+5,6

 

550+110

 

 



читайте також:
26.09.2008 "Проблеми входження в ЄЕП та підвищення конкурентоспроможності економіки України"
18.09.2008 "Сучасні тенденції на світовому ринку високотехнологічної продукції та місце України на ньому"
22.08.2008 "Розвиток фондового ринку як фактор підвищення інвестиційної привабливості економіки України для ЄС"
19.08.2008 "Конкурентоспроможність України у залученні ПІІ з ЄС серед країн ЦСЄ і ЄЕП"
09.06.2008 "Проблеми розвитку високотехнологічних підприємств України"
Стратегічна панорама
Стратегічна Панорама   Національний інститут проблем міжнародної безпеки видає щоквартальний науково-аналітичний збірник "Стратегічна Панорама".

 

Спеціалізована Вчена Рада
Постановою президії ВАК від 12 березня 2008 р. № 14-08/3 в інституті створено спеціалізовану вчену раду Д26.723.01 із правом приймати до розгляду та проводити захист дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук зі спеціальностей:

21.01.01 – Основи національної безпеки держави
(паспорт перелiк питань);

21.03.01 – гуманітарна і політична безпека держави;

21.03.02 – регіональна безпека держави;

21.03.03 – геополітика

21.04.01 – Eкономічна безпека держави
(паспорт перелiк питань);

Головою спецради призначено д.філос.н, професора М. А. Ожевана, ученим секретарем спецради - к.політ.н. Т. С. Стародуб.

Видання

Публікації

Моніторинг